456/4374/23
3/154/1811/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Володимир
Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Кусік І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 126 ч.5 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
10.08.2023 року о 22.53 год в м. Стрий по вул. Галицькій, 4 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом, повторно протягом року (постанова серії ЕАС 7341441), чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.1. а) ПДР України за що передбачена відповідальність ст. 126 ч.5 КУпАП.
ОСОБА_1 , який був повідомлений про розгляд справи у встановленому законодавством порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.
Відповідно ст. 268 КУпАП під час відсутності правопорушника справу може бути розглянуто у випадку коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 не реалізував своє право на участь у судовому розгляді, не вжив заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження, зважаючи на положення ст. 38, 268, 277 КУпАП, з метою забезпечення своєчасного та якісного розгляду справи, суддя дійшла висновку про можливість розглянути справу по суті за наявними доказами.
Положеннями ст. 126 ч.5 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність особи за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Згідно п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30 червня 1993 року забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як вбачається з долучених до протоколу довідок УПП у Львівській області ПДД від 17.08.2023 року,постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі довідки серії ЕАТ № 7501663 від 11.08.2023 року, ОСОБА_1 притягався 15.07.2023 року Управлінням патрульної поліції в Закарпатській області до адміністративної відповідальності за скоєння 15.07.2023 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вбачається, що вина ОСОБА_1 у скоєному підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 570992 від 11.08.2023 року, доданими до протоколу документами, відеозаписом з місця події та жодним чином не було спростовано самим ОСОБА_1 у поясненнях у протоколі.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП.
Враховуючи всі обставини справи, небезпечність вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вирішуючи питання про застосування виду адміністративного стягнення, вважаю, що стягненням, яке відповідає обставинам скоєного правопорушення, є накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він належить іншій особі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 221, 277, 283-285 КпАП України, на підставі ст. 126 ч.5 КпАП України,
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 грн судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина КУСІК