Справа № 522/20044/23
Провадження № 2-н/522/1822/23
УХВАЛА
24 жовтня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину, -
ВСТАНОВИЛА:
До Приморського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Тобто наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом. Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу визначені ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Отже, з аналізу зазначеної процесуальної норми слідує, що заявник у заяві про видачу судового наказу повинен зазначити, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта боржника (для фізичних осіб - громадян України).
Разом з тим, у заяві про видачу судового наказу заявник, у порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, не зазначила реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта боржника, вказавши, що такі відомості заявнику не відомі.
Проте, наказне провадження є особливим видом цивільного процесу, в межах якого учасники та суд позбавлені можливості додатково збирати докази, з'ясовувати додатково обставини правовідносин, а відтак відсутність у заяві відомостей, визначених ст. 163 ЦПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 УПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись нормами п.1 ч. 1 ст. 165, ст. 166, ст. 258-260, ст. 261, ст. 353 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА