Справа № 204/13307/23
Провадження № 1-кс/204/3123/23
20 вересня 2023 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023041680000835 від 24.07.2023 року, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023041680000835 від 24.07.2023 року, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділенням відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000835 від 24.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України. Так, до чергової частини ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 24.07.2023 року, близько о 14.25 год., знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Леваневського, неподалік від буд. 2А, невстановлена особа, відкрито викрала мобільний телефон чорного кольору, що належить заявнику (ЖЕО 12771 від 24.07.2023). 16.09.2023 року у кабінеті №47 адміністративної будівлі ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 12 слідчим проведено огляд мобільного телефону чорного кольору марки Huawei Psmart+, моделі INE-LX1, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 з номером сім-карткою з номером телефону НОМЕР_4 оператора ПрАТ «ВФ Україна», який був добровільно наданий ОСОБА_4 . Постановою слідчого від 16.09.2023 року вищезазначений мобільний телефон визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У досудового розслідування є підстави вважати, що мобільний телефон чорного кольору марки Huawei Psmart+, моделі INE-LX1, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 з номером сім-карткою з номером телефону НОМЕР_4 оператора ПрАТ «ВФ Україна», містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є предметом, що зберіг сліди вчиненого кримінального правопорушення, тобто вищевказаний предмет відповідно ст. 98 КПК України є речовим доказом. Враховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що вищевказаний тимчасово вилучений предмет містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, визнаний речовим доказом і в подальшому буде використовуватись для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, з цією метою необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене вищевказане майно. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна.
Від прокурора надана заяв а, про розгляд клопотання без його участі.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000835 від 24.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Також встановлено, що постановою слідчого слідчого відділу відділення поліції №6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 16.09.2023 року, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12023041680000835, а саме: мобільний телефон чорного кольору марки Huawei Psmart+, моделі INE-LX1, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 з номером сім-карткою з номером телефону НОМЕР_4 оператора ПрАТ «ВФ Україна».
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023041680000835 від 24.07.2023 року, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 16.09.2023 року, а саме: мобільний телефон чорного кольору марки Huawei Psmart+, моделі INE-LX1, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 з номером сім-карткою з номером телефону НОМЕР_4 оператора ПрАТ «ВФ Україна», шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1