Справа № 201/5464/23
Провадження № 2/201/2156/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Покопцевої Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Конкорд” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
12.05.2023р. АТ “Акціонерний комерційний банк “Конкорд” звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 147 915 грн.78 коп. (а.с. №4-8).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 17.05.2023р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 81).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача в позовній заяви посилалася на те, що 10.01.2020р. між АТ АКБ “Конкорд” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №60.18.000383 про надання кредитних коштів безготівкового зарахування коштів на картковий рахунок у розмірі 100 000 грн. терміном на 24 місяці з 10.01.2020р. по 09.01.2022р. зі сплатою мінімального платежу, який включає сплату процентів у розмірі 38% річних, а також зі сплатою за супроводження простроченої заборгованості по кредиту - 7 % на місяць, санкції за порушення зобов'язань за кредитом - 7 % на місяць від суми простроченої заборгованості - 10 грн. щоденно, які були визначені вимогами Публічного договору. 10.01.2020р. ОСОБА_1 особисто підписав та подав до банку підписані ним документи - Заяву про відкриття поточного рахунку/договір платіжної карти № б/н, розписку про отримання платіжної картки, Заяву про отримання кредиту/кредитний договір №60.18.000383, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту, паспорт споживчого кредиту. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в межах встановленого ліміту у розмірі 100 000грн. Оскільки позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором N60.18.00038, станом на 19.03.2023р. заборгованість склала суму - 147 915 грн. 78 коп., з яких: заборгованість за тілом кредитом - 100 000 грн., прострочена заборгованість по відсоткам кредиту - 4 191 грн. 68 коп., плата за супроводження простроченої заборгованості - 43 498 грн. 77 коп., заборгованість за розрахунково-касове обслуговування - 225 грн. 33 коп. Зазначену суму заборгованості представник позивача просила суд стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 684 грн.
24.10.2023р. до суду надійшла заява представника позивача - Прядки Т.М. (діє на підставі довіреності від 23.11.2022р. - а.с. № 77), в якій представник позивача зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просила розгляд справи проводити без участі представника банку та без фіксації судового процесу технічними засобами (а.с.№ 105).
В судові засідання 06.07.2023р., 26.09.2023р. та 24.10.2023р. відповідач тричі поспіль не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою проживання, яка підтверджена відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 16.05.2023р. (а.с. № 80). Конверти з судовими повістками в судові засідання 06.07.2023р. та 26.09.2023р. були повернуті до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та “за закінченням терміну зберігання ” (а.с. № 84, 92).
Судову повістку на 24.10.2023р. (разом з позовною заявою з додатками) відповідач отримав особисто 02.10.2023р. (а.с. № 104), правом подачі відзиву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи суду не надіслав.
Крім того, про дату та час розгляду справи 06.07.2023р., 26.09.2023р. та 24.10.2023р. відповідач повідомлявся шляхом направленням sms-повідомлень, які були доставлені вчасно (а.с. № 86, 93, 101), а в судові засідання 26.09.2023р. та 24.10.2023р. ще і шляхом розміщення оголошення на сайті “Судова влада України” (а.с. № 94, 102).
Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відповідач в судові засідання неодноразово не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом подачі відзиву на позов.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч.ч.8, 11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату розгляду справи, в судові засідання двічі поспіль не з'явився, представник позивача подала суду заяву про розгляд справи і за відсутності представника банку, суд у відповідності до положень ст. 223 та ч.2 ст. 247 ЦПК України 24.10.2023р. здійснював розгляд справи за відсутності обох сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Підстав для ухвалення по справі заочного рішення у цій справі немає, оскільки відповідач отримав особисто судову повістку на 24.10.2023р. (разом з позовною заявою з додатками), про що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення (а.с. № 104).
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
10.01.2020р. між банком та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №60.18.000383 про надання кредитних коштів безготівкового зарахування коштів на картковий рахунок у розмірі 100 000 грн. терміном на 24 місяці з 10.01.2020р. по 09.01.2022р. зі сплатою мінімального платежу, який включає сплату процентів у розмірі 38% річних, а також зі сплатою за супроводження простроченої заборгованості по кредиту - 7 % на місяць, санкції за порушення зобов'язань за кредитом - 7 % на місяць від суми простроченої заборгованості - 10 грн. щоденно, які були визначені вимогами Публічного договору.
09.01.2020р. перед укладенням та підписанням Кредитного договору, позичальник звернувся до банку з Заявою-анкетою на отримання кредитного ліміту, де в п. 1 «Цільове призначення та загальна вартість кредиту» підтвердив намір отримати кредит, зазначивши суму кредитування, бажаний строк кредиту (а.с. № 28).
10.01.2020р. відповідач особисто підписав та подав до банку підписані документи - Заяву про надання кредиту /Кредитний договір №60.18.000383, Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту (Додаток 1 до Заяви про надання кредиту), Паспорт споживчого кредиту «МС - World Elite», а також ознайомився з умовами Публічного договору, комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд» та Тарифами банку, що відображено у розділі 14 Заяви про надання кредиту /Кредитного договору №60.18.000383, що підтверджується підписом відповідача на Заяві про надання кредиту /Кредитному договорі №60.18.000383 (а.с. № 29, 30-31, 32-33, 34).
10.01.2020р. АТ «АКБ «Конкорд» на виконання Заяви про надання кредиту /Кредитного договору №60.18.000383, тарифний пакет «World Elite», відповідачу було видано платіжну карту.
Кредитні кошти згідно Кредитного договору №60.18.000383 від 10.01.2020р. відповідач отримав та використав в повному обсязі, але вчасно їх не повернув, також не сплатив проценти та інші платежі за цим договором (а.с. № 35-63).
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України ).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКБ «Конкорд»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
При ухваленні рішення, надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представник позивача просила стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №60.18.000383 від 10.01.2020р. станом на 19.03.2023р. у розмірі 147 915 грн. 78 коп., з яких: заборгованість за тілом кредитом - 100 000 грн., прострочена заборгованість по відсоткам кредиту - 4 191 грн. 68 коп., плата за супроводження простроченої заборгованості - 43 498 грн. 77 коп., заборгованість за розрахунково-касове обслуговування - 225 грн. 33 коп.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості (а.с.№64-70), який долучено до позовної заяви.
Крім того, надані позивачем виписки по рахункам кредиту вказують на отримання відповідачем платіжної картки, використання кредитних коштів та часткового погашення заборгованості, проте свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість (а.с. №35-63).
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.
Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем іншими належними доказами.
Таким чином, доказом фактів: встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. у справі №456/3643/17 провадження № 61-9882 св20.
Розмір заборгованості відповідача за кредитом 100 000 грн., заборгованість за відсотками 4 191 грн. 68 коп. знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, отже, відповідачем було порушено право позивача на повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, чим порушено вимоги ст.ст.1049, 1048, 1054 ЦК України.
Підлягають задоволенню і ті позовні вимоги АТ «АКБ «Конкорд», які стосуються стягнення плати за супроводження простроченої заборгованості у розмірі 43 498 грн. 77 коп., а також заборгованості за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 225 грн. 33 коп., оскільки відповідач був ознайомлений з Публічним договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ “АКБ “Конкорд”, Тарифними пакетами на випуск та обслуговування елітних банківських платіжних карток АТ “АКБ “Конкорд” «World Elite», Паспортом споживчого кредиту «World Elite», як невід'ємними частинами укладеного між банком та відповідачем договору.
Підсумовуючи викладене, позовні вимоги АТ АКБ “Конкорд” підлягають задоволенню в повному обсязі.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Конкорд” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Конкорд” заборгованість за Кредитним договором №60.18.000383 від 10.01.2020р. станом на 19.03.2023р. у розмірі 147 915 грн. 78 коп. (сто сорок сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять грн. 78 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредитом - 100 000 грн., прострочена заборгованість по відсоткам кредиту - 4 191 грн. 68 коп., плата за супроводження простроченої заборгованості - 43 498 грн. 77 коп., заборгованість за розрахунково-касове обслуговування - 225 грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Конкорд” судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя : Ткаченко Н.В.