УХВАЛА
м. Вінниця
24 жовтня 2023 р. Справа № 120/7117/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, у порядку письмового провадження заяву в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 12.12.2022 вказаний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо повернення листом від 16.08.2022 № 04-17-10/4445 ОСОБА_1 виконавчого листа від 30.03.2022 № 120/19342/21 та зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області прийняти до розгляду виконавчий лист від 30.03.2022 № 120/19342/21-а виданий Вінницьким окружним адміністративним судом про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 витрат пов'язаних з оплатою судового збору у розмірі 454 грн.
11.09.2023 на адресу суду надійшла заява, у якій позивач просить постановити окрему ухвалу щодо неналежного виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області рішення суду від 12.12.2022 та направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2023 №43 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до підпункту 2.2.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, підпункту 14, 21 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року № 13, дану справу передано для повторного автоматизованого розподілу з метою визначення іншого складу суду для розгляду цієї справи.
За результатами проведеного повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для її розгляду визначено суддю Вільчинського Олександра Ванадійовича.
Вирішуючи питання щодо прийняття заяви до розгляду, суд керується такими мотивами.
Так, суд зауважує, що у тексті заяви ОСОБА_1 вказано про неналежне виконання відповідачем ухваленого судом рішення від 12.12.2022.
Тому, позивач вважає таку бездіяльність суб'єкта владних повноважень -відповідача неправомірною та просить суд постановити окрему ухвалу як спосіб реагування на тривале невиконання рішення суду.
За приписами ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Стаття 249 КАС України унормовує процесуальні правила постановлення судом окремої ухвали як способу реагування на виявлені порушення закону суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, враховуючи, що позивач у заяві зазначає про існування протиправної бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду від 12.12.2022 та, як наслідок, просить постановити окрему ухвалу щодо винних осіб, її заява вважається заявою про ініціювання судового контролю за виконанням рішення суду у спосіб передбачений статтею 383 КАС України, а тому повинна відповідати процесуальній формі та змісту передбаченій зазначеною статтею Кодексу.
Так, частиною 2 ст. 383 КАС України визначено вимоги, яким повинна відповідати заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Заява про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження (п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України).
Дослідивши заяву суд встановив, що за своїм змістом вона не відповідає вказаним вище вимогам, адже у ній не зазначено належної інформації про пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, та не надано належних доказів на підтвердження того, що позивач 10.02.2023 звернулася до органу виконавчої служби.
Верховний Суд у постановах від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18 та в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 260/636/19 зазначив, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцю, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Таким чином за відсутності належної інформації про звернення рішення суду до примусового виконання та про хід виконавчого провадження, заява не відповідає вимогам п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.
Крім того, до заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду долучається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд звертає увагу, що подана, в порядку ст. 383 КАС України, вищезазначена заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
Так, варто зауважити, що за звернення до суду з адміністративним позовом в цій справі позивачкою сплачувався судовий збір.
За приписами п. п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов'язаних із деякими питаннями виконання судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи зазначене, позивачу за подання цієї заяви необхідно було б сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805,20 грн.
Втім, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, позивачкою документу про сплату судового збору не надано.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України містяться у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 та у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 0240/2226/18-а.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 383 КАС України до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Однак, в порушення зазначених вимог, позивачкою до заяви не долучено доказів надіслання (надання) копії такої заяви відповідачу у справі.
Суд звертає увагу, що копія рекомендованого повідослення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи від 28.04.2023 не є належним доказом надіслання копії вказаної заяви відповідачу у справі, оскільки дана заява подана до суду лише 11.09.2023.
Невиконання позивачем обов'язку надіслати копію заяви відповідачу та надати відповідні докази суду, позбавляє відповідача можливості бути проінформованим про зміст поданої заяви, та, відповідно, належним чином реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вимогам встановленим цією статтею вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , підлягає поверненню заявниці на підставі ч. 5 ст. 383 КАС України, адже за своїм змістом вона не відповідає вимогам, що встановлені статтею 383 КАС України.
Керуючись ст.ст. 248, 256, ч. 5 ст. 383 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 від 11.09.2023 в адміністративній справі №120/7117/22, що подана в порядку ст. 383 КАС України, повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович