Справа № 760/20163/23
Провадження №1-кс/760/8690/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у м. Києві та Київській області щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до судді Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від розгляду справи №760/20163/23 за його скаргою на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у м. Києві та Київській області щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити.
В обґрунтування вимог заяви зазначає, що 07 серпня 2023 року він подав клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи №760/16601/23, але йому не надали можливості ознайомитись із матеріалами справи у зв'язку з розглядом суддею іншої справи. Розгляд його скарги було призначено на 13 год. 45 хв. Суддя перебувала на розгляді клопотання про обрання особі запобіжного заходу. Він вирішив скористатись своїм правом бути присутнім на розгляді цієї справи як вільний слухач. Це було відкрите судове засідання у звичайній кримінальній справі. Однак йому не надали дозволу бути присутнім у відкритому судовому засіданні як вільний слухач та не надали дозволу бути присутнім при оголошення судового рішення по даній справі.
Відтак, підставою для відводу слідчого судді є упереджене ставлення судді, що виразилось у порушенні його прав з боку суду, зокрема, йому не надано можливості ознайомитись із матеріалами справи №760/16601/23 та не надано можливості бути присутнім у судовому засіданні з обрання запобіжного заходу.
У судове засідання заявник ОСОБА_5 та уповноважена особа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Особа, якій заявлено відвід - слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 про день час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином.
Відповідно до ст.81 КПК України суддя ухвалив проводити розгляд заяви у відсутності учасників судового провадження.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подану заяву та додані до неї копії документів, суддя приходить до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
З поданої ОСОБА_3 заяви вбачається, що підставою для відводу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 є упереджене ставлення судді, що виразилось у порушенні його прав з боку суду, оскільки йому не було надано можливості ознайомитися із матеріалами справи №760/16601/23 та не надано можливості бути присутнім у судовому засіданні з обрання запобіжного заходу.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Разом з тим, суддя дійшов висновку, що твердження заявника про існування обставин, що здатні викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 є безпідставними та такими, що не обґрунтовані та є лише припущеннями.
Крім того суд вважає, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника без наявності певних доказів не можуть свідчити про упередженість судді при розгляді справи.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 75, 80, 81КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у м. Києві та Київській області щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1