Справа№ 953/8485/23
н/п 1-кп/953/1144/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду в м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітнього:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леб'яже Чугуївського району, Харківської області, українця, громадянина України, здобувача середньо спеціальної освіти Харківського державного політехнічного коледжу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
28.01.2022 приблизно о 02:40 год, більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_8 перебуваючи на території подвір'я, біля буд. АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, зайшов у провулок, де знаходився потерпілий ОСОБА_9 , де вчинив напад на останнього та наніс йому ряд ударів кулаками і ногами в тулуб, обличчя та ділянку голови потерпілого.
В результаті дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 , згідно висновку експертизи №09-203/2022 від 03.02.2022, спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма лицьового черепу у вигляді перелому носової кістки без зміщенням кісткових уламків - належить до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів але не більше 3 тижнів (21 день) згідно п. 2.3.1.а, 2.3.3. Правил «Судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, синці в правій параорбітальній ділянці, в лобній ділянці праворуч, в лівій виличній ділянці, на лівій боковій поверхні шиї - які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 використовуючи свою фізичну перевагу над потерпілим, подавлюючи його волю до опору, дістав з лівої кишені потерпілого мобільний телефон Apple iphone SE 16 gb Silver, який відповідно до висновку експерта № 42М від 04.02.2022 складає - 1866,67 грн та грошові кошти в розмірі 500 грн.
Після чого, ОСОБА_8 покинув місце скоєння злочину з викраденим майном, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений неповнолітній ОСОБА_7 , свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно він 28.01.2022 приблизно о 02:40 год, перебуваючи на території подвір'я, біля буд. АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, зайшов у провулок, де знаходився потерпілий ОСОБА_9 , де вчинив напад на останнього та наніс йому ряд ударів кулаками і ногами в тулуб, обличчя та ділянку голови. В подальшому він, використовуючи свою фізичну перевагу над потерпілим, дістав з його лівої кишені мобільний телефон Apple iphone SE 16 gb Silver. Після чого, покинув місце скоєння злочину з викраденим майном, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд. Щиро каявся, просив суворо не карати.
Представник потерпілого в судовому засіданні при вирішені питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 покладався на розсуд суду, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого потерпілий не має.
Враховуючи те, що неповнолітній обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого ) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу відповідно до ст. 349 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Як особа ОСОБА_6 характеризується формально, раніше не судимий.
Згідно довідки Харківського державного політехнічного коледжу, ОСОБА_7 , навчається на денному відділенні за спеціальністю «Залізничний транспорт», за бюджетною формою навчання.
Згідно довідки КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на диспансерному обліку у лікарів КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» не перебуває.
У висновку органу пробації, що викладений у досудовій доповіді сектору ювенальної пробації м. Харкова філії ДУ «Центр пробації» у Харківській області від 11.10.2023 щодо неповнолітнього ОСОБА_7 , зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення неповнолітньої особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.
У рекомендаціях щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень, зазначено, зокрема, що у разі застосування до ОСОБА_7 покарання без позбавлення волі, орган пробації вважає доцільним покласти на нього додаткові обов'язки, відповідно п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою: «Подолання агресивної поведінки».
У витязі з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 , зазначено, зокрема, стосунки в сім'ї: проблеми з контролем поведінки, неналежне виховання; освіта, навчання і працевлаштування: негативне ставлення до навчального закладу та навчання, погані стосунки з вчителями, низька успішність, часта відсутність; дозвілля та відпочинок: недостатньо організовано дозвілля, не залучений до про соціальних видів діяльності; особисті якості та поведінка: дефіцит когнітивних навичок, вербальна агресія.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, скоєння кримінального правопорушення неповнолітньою особою.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Відповідно до ст. 103 КК України, при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу неповнолітнього обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують, визнання обвинуваченому своєї провини щодо вчиненого, його щире каяття, та висновок досудової доповіді сектору ювенальної пробації м. Харкова філії ДУ «Центр пробації» у Харківській області.
Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_7 , суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу неповнолітнього обвинуваченого, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень обрати покарання у виді позбавлення волі.
Однак, враховуючи дані про особу неповнолітнього обвинуваченого, його позитивну посткримінальну поведінку, а саме усвідомлення протиправності своєї злочинної поведінки та наміру в подальшому суворо дотримуватись закону, що на думку суду, також істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_7 покарання з іспитовим строком із застосуванням ст. 76 КК України.
Суд вважає, що наведені судом обставини дійсно можуть бути підставами для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення неповнолітнього обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, критичним ставленням до нього, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
Отже, на переконання суду, призначення такого покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_7 буде відповідати вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає положенням ст. 65 КК України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 104 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
В силу ст. 75 , 104 КК України звільнити неповнолітнього засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановити випробувальний строк 2 (два) роки. В силу ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою: «Подолання агресивної поведінки».
Речовий доказ: диск DVD, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя ОСОБА_1