СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6202/23
ун. № 759/20029/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна - ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12023100080002212 від 09.06.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
16.10.2023 р. ОСОБА_3 звернувся з вказаним клопотанням, у якому просить скасувати арешт на автомобіль Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , який йому належить, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2023 р. у справі № 759/18367/23 накладено арешт на вказаний транспортний засіб. Вважає, що в органу досудового розслідування відсутні підстави утримувати його автомобіль, оскільки протягом 25 днів жодні слідчі дії не проводяться, направлені на встановлення фактичних обставин справи.
В судовому засіданні власник майна клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити.
В судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення клопотання з підстав, що автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, повернення автомобіля власнику може зашкодити меті кримінального провадження.
Заслухавши доводи власника майна, прокурора та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею з'ясовано, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2023 р. у справі № 759/18367/23, накладено арешт, зокрема, на автомобіль марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 .
Підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження стало те, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна перевірка ухвали про арешт майна не здійснюється. Слідчий суддя не уповноважений на такий розгляд, оскільки це відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому Главою 31 КПК України. Оскарження рішення до суду вищої інстанції та скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України мають різні процесуальні завдання.
Відповідно до аб. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження ( аб. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Аб. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на наведене, на час розгляду слідчим суддею даного клопотання про скасування арешту майна, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023100080002212 від 09.06.2023 р. триває, майно, на яке власник майна просить скасувати арешт відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а відтак слідчий суддя вважає, що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2023 р. у справі № 759/18367/23 наразі не відпала. В свою чергу, скасування заходу забезпечення може призвести до втрати речових доказів, що зашкодить меті кримінального провадження.
Таким чином, в ході розгляду клопотання власником майна не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, необхідно відмовити.
Керуючись статями 174, 369 - 372 Кримінально-процесуального кодексу України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12023100080002212 від 09.06.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1