Провадження № 2-з/742/36/23
Єдиний унікальний № 742/5794/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року м.Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
До Прилуцького міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , про забезпечення позову.
Заявник аргументує свої вимоги тим, що він має намір звернутися до суду з позовом до Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк, третя особа: Київський державний нотаріальний архів, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
21 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. було відкрито виконавче провадження №58136030 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» борг у розмірі 79906 грн 13 коп на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нара Н.С.
Позивач заперечує проти існування боргу перед АТ «Перший український міжнародний банк», жодного кредитного договору в нотаріальному порядку з цим банком позивач не підписував, боргових зобов'язань на себе не брав.
Що саме за договір на підставі якого вчинено виконавчий напис нотаріуса, поки не вдалося з'ясувати, бо 12.03.2021 свідоцтво нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. анульовано через неодноразове порушення законодавства при вчиненні нотаріальних дій.
Документи нотаріус до архіву не передавала.
Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяні Леонідівни направлений запит на доступ до виконавчого провадження, але відповіді до даного часу не має.
У зв'язку з тим, що виникає ризик списання коштів в якості заборгованості. Щомісяця з її доходів проводитиметься відрахування на виконання спірного виконавчого напису нотаріуса.
На даний час в неї є всі підстави вважати, що таке стягнення може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача, за умови задоволення позову. У разі невжиття заходів забезпечення позову можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся.
Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України вказана заява розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Вказаний спосіб забезпечення є спеціальним та застосовується лише у разі оскарження позивачем виконавчого документа.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса належить до виконавчих документів.
Тобто, такий спосіб забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується боржником у судовому порядку, передбачено пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України.
У роз'ясненнях Верховний Суд України у п.4 Постанови Пленуму від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпеченя позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 звернулась з заявою про забезпечення позову, до звернення до суду з позовом до Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк, третя особа: Київський державний нотаріальний архів, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Предметом позову з яким має намір звернутися до суду ОСОБА_1 є виконавчий документ, а також те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. відкрито виконавче провадження №58136030 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» борг у розмірі 79906 грн 13 коп на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нара Н.С., за яким проводиться стягнення, тобто між сторонами дійсно існує спір.
Суд вважає, що є наявні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення виконання (стягнення) на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, оскільки позивач звернувся до суду із немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а застосування інституту повороту виконання до оспорюваного виконавчого документа не передбачено законодавством.
Невжиття таких заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача.
Обраний заявником вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Частиною 4 статті 152 ЦПК України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред"явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали.
Ухвала суду про забезпечення позову може бути скасована судом в порядку визначеному ст..158 ЦПК України за клопотанням сторін.
Крім того,відповідно до вимог ч.13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову , вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі : неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження в справі.
Керуючись ст.149-153, 259-261 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення по виконавчому провадженню №58136030, що відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , на користь АТ «Перший український міжнародний банк» борг у розмірі 79906 грн 13 коп на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нара Н.С.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО