Справа № 638/7108/23
Провадження № 2/638/3911/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Межирицької В.Ю.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора про розірвання спадкового договору, -
ВСТАНОВИВ:
05.07.2023 до Дзержинського районного суду міста Харкова звернулася ОСОБА_1 з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 19.09.2019 між нею та відповідачем укладено спадковий договір, за цим договором ОСОБА_4 зобов'язалась виконувати розпорядження ОСОБА_1 , що встановлені договором та у разі смерті останньої набуває право власності на майно відчужувача, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Відповідач зобов'язалась щотижнево забезпечувати ОСОБА_1 купівлі продуктів харчування за рахунок її коштів, забезпечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень, забезпечувати купівлю відчужувачу ліків та забезпечити надання їй медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок коштів відчужувача. Правочин був вчинений за згодою чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Деякий час відповідач виконувала умови договору, але у березні 2022 раптово виїхала за кордон і залишила стариків на призволяще. З березня 2022 по 27.06.2023 відповідач жодного разу не зателефонувала позивачу та не поцікавилась їх здоров'ям, справами. Деякий час позивачу допомагали волонтери, а потім до м. Києва їх забрали близькі люди. У 2023 позивачем направлялись письмові листи - розпорядження до ОСОБА_4 , проте відповіді так і не отримала. У зв'язку з чим позивач просила розірвати спадковий договір.
Позивач у судовому засіданні підтримала позов, зазначила, що ОСОБА_4 є її далекою родичкою, з нею вирішила укласти спадковий договір. ОСОБА_4 мешкала разом з нею та її чоловіком, обов'язки, покладені на неї спадковим договором, виконувала частково, продукти купували за кошти позивача, квартиру прибирала не якісно, а у коли почалась війна, мовчки зібралась та поїхала, нічого не сказала куди вони їде та чи повернеться. Жодного разу не телефонувала їй, не цікавились здоров'ям та справами, жодної допомоги не надала. Позивач просила розглянути справу у відсутності відповідача та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вільчинський А.В. у судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позов, зазначив, що спадковий договір було укладено його дружиною зі ОСОБА_4 за його згодою. Відповідач мешкали з ними у квартирі, обов'язки свої виконувала частково, а коли почалась війна взагалі поїхала, більше вони її не бачили.
Представник третьої особи - Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, від завідувача надійшла заява про розгляд справи у відсутності третьої особи.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, третю особу ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору довічного утримання, посвідченого 21.11.1996 Десятою харківською державної нотаріальною конторою за реєстровим №1-10416, зареєстрованого 09.12.1996 ДКП ХМ БТІ, запис про право власності внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.09.2019.
19.09.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали спадковий договір, який посвідчений державним нотаріусом Сьомої ХМДНК Сімакоковою О.Г., зареєстрований в реєстрі №3-1051.
Як вбачається з п. 1 спадкового договору ОСОБА_4 зобов'язується виконувати розпорядження ОСОБА_1 , що встановлені цим договором і у разі її смерті набуває право власності на майно відчужувача, що є предметом цього договору.
Предметом договору є квартира під номером АДРЕСА_1 (п. 2 спадкового договору).
Відповідно до умов п. 5 спадкового договору ОСОБА_4 зобов'язалась виконувати наступні розпорядження відчужувача немайнового характеру: щотижнево забезпечувати відчужувачу купівлю продуктів харчування за рахунок його коштів, забезпечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень, забезпечувати купівлю відчужувачу ліків та забезпечувати йому медичну допомогу у випадку захворювання за рахунок коштів відчужувача.
У п. 13 спадкового договору зазначено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача на його вимогу цей договір може бути розірваний у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання умов спадкового договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Поняття спадкового договору закріплене у статті 1302 ЦК України. Сутність його полягає у тому, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за концепцією якого набувач зобов'язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно.
Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов'язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов'язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18 (провадження № 61-11690св21, від 15 лютого 2023 року у справі № 699/396/21 (провадження № 61-3953св22)).
Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2019 року в справі № 347/853/18 (провадження № 61-10970св19), від 25 січня 2023 року у справі № 716/2395/21 (провадження № 61-11315св22).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто досягла віку 83 роки, у зв'язку з чим уклала спадковий договір з ОСОБА_4 , за умовами якого на набувача покладено обов'язок здійснювати догляд та надавати необхідну допомогу відчужувачу, придбавати необхідні лікарські препарати, забезпечувати продуктами харчування та медичну допомогу у випадку захворювання.
Загальновідомим є факт того, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 Харківська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.
У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду віднесено до Переліку територій, можливих бойових дій.
Як зазначає позивач, після початку військових дій відповідач покинула місто Харків, залишивши її у безпорадному стані, вона не могла купувати собі їжу, ліки, не могла покинути квартиру та евакуюватись за межі міста Харкова.
З відповіді, наданої Державною прикордонною службою, вбачається, що ОСОБА_4 дійсно покинула територію України у червні 2022.
З наданих позивачем копій смс- повідомлень вбачається, що волонтерські організації займались доставкою їжі, ліків для ОСОБА_1 , а у подальшому організували евакуацію позивача за межі міста Харкова.
З копії довідки від 13.04.2023 №3008-5001033625 про взяття а облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 була взята на облік як ВПО у м. Києві.
Тобто, дослідженими матеріалами справи, підтверджено, що ОСОБА_1 з початком бойових дій залишилась у безпорадному стані та допомогу їй надавали інші особи, не набувач за спадковим договором.
На підтвердження позовних вимог представником заявлено клопотання про допит свідка, яке задоволено судом.
Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що позивача та її чоловіка, третя особа, знає , вони її свати. ОСОБА_4 особисто не знає, проте їй відомо, що вона та позивач уклали спадковий договір. Коли почалась війна ОСОБА_4 поїхала з країни, а позивача і її чоловіка покинула. Де на теперішній час ОСОБА_4 їй не відомо. ОСОБА_1 та її чоловіка під час війни забрали до Києва, вони там були зареєстровані, як ВПО
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_4 , після початку бойових дій, вчиняла будь-які дії на виконання умов спадкового договору, а також, що позивачка відмовлялася від допомоги відповідача.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі № 456/1081/20, спадковий договір є нерозривно пов'язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов'язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.
У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 209/3295/18 зазначено «статтею 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України). Суди попередніх інстанцій, встановивши, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достовірних доказів про виконання відповідачкою умов спадкового договору, зокрема, щодо надання грошової винагороди, забезпечення лікувальними засобами, та врахувавши, що ОСОБА_2 на спростування вимог позивачки доказів не надано, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку з невиконання набувачем розпоряджень відчужувача та недотримання відповідачкою умов спадкового договору».
Отже, встановивши, що відповідач тривалий час не виконувала своїх зобов'язань за спадковим договором та не надала належних доказів щодо неможливості вчинення таких дій, суд прийшов до висновку про задоволення позову та розірвання спадкового договору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 200, 259 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України ст. ст. 651,654,1302,1303,1308 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора про розірвання спадкового договору -задовольнити.
Спадковий договір від 19.09.2019, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімаковою О.Г., зареєстровано в реєстрі за №3-1051 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_3 .
Суддя - І.В. Семіряд