Шаргородський районний суд
Вінницької області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року
м. Шаргород
Справа № 152/1209/23
Провадження № 3/152/609/23
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , особу встановлено по військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданому 05.01.2023,
- за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 27.08.2023 о 09 годині 47 хвилин в с. Джурин Жмеринського району Вінницької області по вул. Заводській керував автомобілем «ІЖ - Комбі - Москвич» з державним номерним знаком НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 1,85%о.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання призначені на 22.09., 11.10. та 23.10.2023 ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с.. 10 - 15), про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд адміністративного матеріалу у його відсутності до суду не надходило.
Таким чином ОСОБА_1 не виконує процесуальні обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про розгляд справи у суді, на виклик втретє не з'явився.
За вказаних обставин причини неявки ОСОБА_1 суд визнає неповажними і розцінює як спробу до затягування судового розгляду з метою уникнення відповідальності у зв'язку з обмеженими строками притягнення до адміністративної відповідальності та розгляду справи, передбаченими ст.ст.38, 277 КУпАП, що вказує на умисне вжиття ним заходів задля унеможливлення розгляду справи упродовж зазначеного строку.
Європейський суд з прав людини у п.41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам…
Відповідно до приписів ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов'язковою.
З огляду на обставини, викладені вище, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі наявних у ній доказів.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена доказами, що містяться у матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 181287 від 27.08.2023 (а.с.2), роздруківкою результату тестування на алкоголь від 27.08.2023 із якої вбачається, що ОСОБА_1 в момент огляду - 27.08.2023 о 09 год. 59 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 1,85 %о (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.08.2023 (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.08.2023 (а.с.4), CD - диском із відеозаписом події адміністративного правопорушення (а.с.7).
Вказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи, відповідно до ст.280 КУпАП, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факту керування транспортним засобом і його руху перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, дії працівників поліції не оскаржував.
Відповідно до вимог п.п.2.5, 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявна роздруківка результату тестування на алкоголь за допомогою приладу «Драгер» від 27.08.2023, із якої вбачається, що ОСОБА_1 в момент огляду - 27.08.2023 о 09 год. 59 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 1,85 %о (а.с.1).
Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобтокерування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, винуватість його доведена і він повинен нести адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
При призначенні виду та розміру стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступень вини, те, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, і свідчать про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення і приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
За положеннями п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З довідки ВП№2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України та підсистеми «ГСЦ - Посвідчення водія» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с.6).
Відповідно до правової позиції, висловленої Об'єднаною палатою ККС ВС 04.09.2023 у справі №404/2081, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті передбачено можливість призначення особі додаткового стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи особа обіймала певну посаду або займалася певною діяльністю на час вчинення правопорушення.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачають альтернативного виду стягнення, виключно штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відтак додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами призначається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності незалежно від того чи мала така особа це право на час вчинення
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність не встановлено.
Обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Підстав звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 294 КУпАП,п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Скаргу щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя: Т.О. Соколовська