Справа № 148/2034/23
Провадження №2-н/148/319/23
У Х В А ЛА
про відмову у видачі судового наказу
23 жовтня 2023 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" звернувся до суду з заявою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимого.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зі змісту заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що заявлені представником ТОВ "Вінницягаз Збут" вимоги виходять за межі позовної давності, оскільки представник заявника заявляє вимогу про стягнення з боржника заборгованості за спожитий природний за період з 01.09.2020 по 30.04.2022, тоді як заява про видачу судового наказу подана до суду 05.10.2010 (направлено поштовою кореспонденцією). Тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст.165, ст.256, 257 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Роз'яснити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Копію ухвали для відома надіслати представнику заявника.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: