2/130/461/2023
130/575/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2023 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.;
із участю: секретаря Лавріненко Ю.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , із участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчого комітету Гніваньської міської ради Вінницької області та ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 10.03.2023 року звернулась до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 із вимогами позбавити вказаних відповідачів батьківських прав відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 2573,60 грн. У позовній заяві позивачем викладена така позиція. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилася дочка ОСОБА_5 . З 03.09.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, який було зареєстровано 03.09.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, за актовим записом №264, та рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.04.2016 року зазначений шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу між відповідачами, за домовленістю між ними малолітня ОСОБА_5 залишилася проживати з бабою ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_3 , з якими і проживає по даний час. Позивач та її чоловік повністю опікується інтересами та потребами онуки, піклуються про неї, займаються її вихованням, навчанням та розвитком, слідкують за її здоров'ям. Дитина навчається у 5 класі Могилівської філії закладу освіти, після школи позивач з дитиною проводить весь свій вільний час, разом читають книги, виконують домашні завдання. Позивач жодним чином не перешкоджає спілкуванню батьків з дитиною, однак, вони не мають такого бажання та не роблять цього, дитину до себе не беруть, її життям та здоровёям не цікавляться, можуть зателефонувати до дочки одноразово на місяць. Психологічно дитина не готова проживати із кимось з батьків, оскільки її вихованням займаються баба з дідом, до яких вона прив'язана. Позивач забезпечила дитині усі необхідні умови для комфортного проживання та навчання. Ці обставини встановлено заочним рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2022 року у справі №130/1808/22. Мати дитини ОСОБА_4 зареєстрована за місцем проживання батьків та дитини ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , однак за місцем реєстрації не проживає та фактично мешкає в м.Гнівань, постійного місця проживання немає, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, дочкою не цікавиться взагалі, будь-якої участі у її вихованні та утриманні не приймає. Батько дитини ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 , має нову родину, дочкою не цікавиться взагалі, будь-якої участі у її вихованні та утриманні не приймає. Посилаючись на те, що відповідачі систематично не виконують свій батьківський обов'язок щодо догляду та виховання дитини, свідомо залишили у 2016 році дитину на бабу з дідом, та з того часу взагалі не проявляють турботи, материнської та батьківської уваги по відношенню до дочки, та взагалі елементарно не цікавляться її життям, що свідчить про вольове небажання виконувати щодо дитини батьківські обов'язки на належному рівні, покладені на них законом, була вимушена звернутися до суду із цим позовом (а.с.1-4).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.04.2023 року відкрито провадження та призначено підготовчий розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 18.07.2023 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснила, що відповідачі упродоввж трьох років не цікавляться життям своєї дитини ОСОБА_5 . Вказала, що після одруження відповідачі проживали з нею та її чоловіком в с.Могилівка Вінницького району Вінницької області. Потім у 2014 році відповідачі стали винаймати квартиру в м.Жмеринка. У 2015 році її дочка з онучкою знову повернулися до неї проживати, так як у відповідачів почався процес розлучення. Після розірвання шлюбу відповідачі почали проживати окремо, а їхня дитина ОСОБА_5 залишилася проживати у неї, позивача, та її чоловіка. Відповідач ОСОБА_4 почала винаймати квартиру з іншим чоловіком та інших дітей остання не має. З приводу стягнення аліментів висловила думку, що гроші її не цікавлять, оскільки якщо вони протягом цих усіх років нічим не допомогали своїй доньці, то невідомо чи будуть це робити далі. Відомостями щодо місця роботи відповідачів вона не володіє. Просила задоволити зазначений позов та просила стягувати з відповідачів на її користь аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ОСОБА_2 заявлений до нього позов визнав повністю. Вказав, що у 2021 році возив доньку відпочивати на море, а надалі з ним дитину ніхто не відпускав та остання на його дзвінки не відповідає. Спочатку він взимку щомісячно переводив на утримання доньки по 1000 грн, весною та влітку по 1500-2000 грн, та від початку повномасштабної збройної агресії проти України він перестав надавати будь-які кошти на утримання доньки. З приводу зустрічі із донькою він телефонував до колишньої дружини ОСОБА_4 , та остання йому повідомляла, що він не може зустрічатися та бачитися з дитиною, оскільки донька хворіє, але дані обставини він особисто не перевіряв. У навчальному закладі, де навчається його донька, він був двічі, вперше - на перший дзвоник доньки, вдруге приїздив до школи, щоб побачитися з донькою, але остання до нього так і не вийшла. З днем народження у минулому році привітав доньку у телефонному додатку "Viber", так як на телефонний дзвінок вона не відповідала. Зазначив, що офіційно працює та отримує заробітну плату, тому заперечень щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини, він не має. Інших неповнолітніх дітей він не має.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні даний позов підтримав та не заперечував щодо його задоволення. Повідомив, що відповідач ОСОБА_2 добре знає, що його донька проживає з бабою та дідом, її матір з ними не живе. ОСОБА_2 це неодноразово бачив, коли приїздив до доньки. З приводу того, що їхня онучка ОСОБА_5 не хоче спілкуватися з батьком, вказав, що остання в інтернеті бачила, що ОСОБА_2 виставляв фото з свого відпочинку, тобто на це він мав час, а на спілкування з дочкою вільного часу не знайшов, у зв'язку з чим вона тримає на батька образу.
Відповідач ОСОБА_4 та представник третьої особи - Виконавчого комітету Гніванської міської ради Вінницької області, за їх належним викликом до суду не з'явилися, однак подали попередньо до суду письмові заяви про розгляд даної справи без їх участі, у яких відповідач вказала про визнання даного позову в повному обсязі, а представник третьої особи вказав про підтримання позовних вимог та відсутність власних заперечень.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , вивчивши позовну заяву, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11) вбачається, що відповідачі справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2022 року у справі №130/1808/22 (а.с.12-14) вбачається, що судом було визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із бабою ОСОБА_1 , за місцем її реєстрації по АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області про зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб №57 від 15.02.2023 року (а.с.15) за адресою: АДРЕСА_1 , значаться зареєстрованими ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідок-характеристик Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області №74 та №75 від 16.02.2023 року (а.с.15,16) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на останніх заяв та скарг про порушення громадського порядку до міської ради не надходило.
З характеристики Могилівської філії ліцею №2 Гніванської міської ради на ученю 5 класу від 27.02.2023 року №01-27/34 (а.с.18) вбачається, що неповнолітня ОСОБА_5 з першого класу навчається в закладі Могилівської філії ліцею №2 Гніванської міської ради, за час навчання зарекомендувала себе як старанна дисциплінована учениця, вона регулярно відвідує заняття в школі, дитина завжди охайна. Мати та батько контакту зі школою, де навчається дитина, не підтримують, із вчителями не спілкуються, з класним керівником на зв'язок не виходять, на батьківські збори не з'являються, вихованням дівчинки займаються дідусь та бабуся.
Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконкому Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області від 26.05.2023 року №132 (а.с.50) вказаний орган опіки та піклування вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відносно їхньої малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що буде відповідати інтересам малолітньої дитини, оскільки батьки дитини досить тривалий час не беруть участь у вихованні дитини.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.
Згідно ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до положень ч.4 ст.167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи, доведених сукупністю досліджених доказів, висновком органу опіки та піклування Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області від 26.05.2023 року, заявлений позов про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 батьківських прав достатньо аргументований, оскільки розглядом даного позову, що поданий позивачем ОСОБА_1 , в сім'ї якої проживає малолітня ОСОБА_5 , судом встановлено, що відповідачі тривалий час безпідставно та свідомо ухиляються від належного утримання та виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання позову відповідачами не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, сукупність обставин чого становить визначені законом достатні підстави для позбавлення їх батьківських прав щодо останньої, а тому даний позов у вказаній частині вимог підлягає задоволенню із постановленням рішення по суті спору.
Згідно вимог ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що суд дійшов грунтовного висновку про наявність підстав для позбавлення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 батьківських прав щодо їх малолітньої доньки, у відповідності до наведених вище положень норми сімейного закону суд за відсутності певних вимог позивача щодо виду та розміру відповідних аліментних зобов'язань визначає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на ім'я позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кожного в розмірі по 1416,50 грн щомісячно, що відповідає грошовому обчисленню гарантовного законом мінмального роміру аліментів на утримання дитини від значення 50% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття, що у достатній мірі відповідатиме потребам утримання дитини, а також не є заздалегідь непомірним для їх сплати відповідачами.
З урахуванням положень ч.4 ст.167 СК України, зокрема, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим, та також з огладу на фактичну неможливість передання малолітньої ОСОБА_5 жодному з батьків внаслідок позбавлення їх обидвох батьківських прав щодо нею, дитину слід передати її бабі - позивачу ОСОБА_1 , з якою вона вже тривалий час проживає.
Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого нею при поданні позову, що становить 536,80 грн. Решта 50 відсотків судового збору, що становить 536,80 грн, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частках, тобто по 268,40 грн з кожного.
Ухвалюючи рішення в частині вимог позивача про відшкодування витрат за надану правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 року в справі 820/479/18.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано договір про надання правової допомоги від 03.03.2023 року (а.с.26-27), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для розгляду справи (а.с.28), акт приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2023 року (а.с.29), квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.03.2023 року (а.с.25).
Враховуючи надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення нею витрат на отримання правничої допомоги адвоката у сумі 1500 грн, суд доходить висновку про необхідність їх компенсації шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 у рівних частках від вказаного сплаченого розміру, тобто по 750 грн (1500 грн / 2) з кожного.
Таким чином, остаточно з кожного з відпоідачів підлягає до стягнення на користь позивача по 1018,40 грн (268,40 грн + 750 грн) судових витрат із сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 137, 141, 142, 259, 263, 264, 354-356 ЦПК України, ст.164-167 СК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку передати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканці АДРЕСА_3 ).
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень 50 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень 50 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) по 1018 (одна тисяча вісімнадцять) гривень 40 копійок судових витрат з кожного на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_3 ).
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканці АДРЕСА_3 ) з державного бюджету 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Повне судове рішення складено 09.10.2023 року.
Суддя Вернік В.М.