Справа № 357/10207/23
Провадження № 2/357/2826/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізовій А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме квартира під АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що він є єдиними спадкоємцем за законом. Заповіт померла не залишила. Після смерті матері позивач звернувся до державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але, 15.07.2023 року нотаріусом надала позивачу постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з роз'ясненням щодо підстав відмови в оформленні спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропущенням ним встановленого законом строку для прийняття спадщини. Також нотаріус повідомив, що для отримання спадщини необхідно звернутися до суду за визначенням додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки останній був необізнаний у положеннях законодавства, що регулюють строк наданий для прийняття спадщини, вважав, що із відповідною заявою слід звертатися лише після спливу 6-ти місяців із дня відкриття спадщини і такий строк необмежений. Також, позивач просить врахувати як поважну причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини його пригнічений стан після смерті матері та початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у зв'язку з яким було введено воєнний стан в Україні, який триває і до цього часу. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком у три місяці.
Ухвалою суду від 23 серпня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.10.2023 року о 09:00 год.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року у вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023 року о 09:00 год.
У судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. До заяви долучив копію свідоцтва про народження, що підтверджує родинні стосунки між ним та спадкодавцем.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив не визнавати причини пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини поважними, наголошував, що позивачем не доведенні родинні відносини між ним та спадкодавцем, а тому просив відмовити у задоволення позовної заяви та просив розгляд справи проводити без їх участі.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву за підписом завідувача державної нотаріальної контори Марини Мельничук, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №40, що підтверджується копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.8).
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.37)
Оскільки заповіту померла не залишила, окрім позивача ОСОБА_1 відсутні інші спадкоємці, які виявили бажання прийняти спадщину, останній має право на спадкування за законом.
Однак, державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко Інна Олександрівна відмовила позивачу в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадщину у встановлений строк спадкоємець не прийняв, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1514/02-31 від 15.07.2023 року (а.с.11).
Згідно вище вказаної постанови, до складу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 входить квартира під АДРЕСА_1 . Також у постанові нотаріусом зазначено, що згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73212840 від 15.07.2023 року, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилася.
У вищезазначеній постанові вказано, що відповідно до витягу з реєстру Білоцерківської територіальної громади № 15.2-03/13285, виданого Центром надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області 11 липня 2023 року померла ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та за вказаною адресою була зареєстрована одна (а.с. 11)
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач не був зареєстрований та не проживав за однією адресою з померлої на день відкриття спадщини, що підтверджується копією сторінки паспорту позивача, в якій зареєстроване місце проживання позивача знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.6).
Згідно положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Також, суд приймає до уваги, що Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, строк якого Указами Президента України неодноразово було продовжено, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Зазначена подія є поважною причиною пропуску спадкоємцями строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Суд, оцінюючи та аналізуючи докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, вказані позивачами причини були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. На час відкриття спадщини, позивач був у пригніченому стані через смерть матері, до того ж не був юридично обізнаний про процедуру прийняття спадщини. Після відкриття спадщини, через місяць, розпочалася війна, що спричинило об'єктивні та істотні труднощі для спадкоємця звернутися за оформленням своїх спадкових прав в строки визначені ст. 1270 ЦК України.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Білоцерківська міська ради (адреса: вул. Ярослава Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська обл., 09117, ЄДРПОУ 26376300).
Третя особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області (адреса: вул. Павліченко, 65-а, м. Біла Церква, Київська обл., 09117).
Суддя Б. І. Кошель