Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання призначення експертизи
19 жовтня 2023 року справа № 520/17605/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліденка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Стрєлки О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представники відповідача - не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадного генерала ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
встановив:
Спір у справі склався з приводу прийняття Командувачем військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадним генералом ОСОБА_2 п.17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 №326 про звільнення ОСОБА_1 з посади: "Заступник командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 )" з посадовим окладом за 23 тарифним розрядом та призначення ОСОБА_1 на посаду: "Офіцер відділення морально-психологічного забезпечення управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 )" з посадовим окладом за 17 тарифним розрядом, тобто з приводу переміщення військовослужбовця Збройних Сил України з штатної військової посади військової частини НОМЕР_2 та штатну військову посаду Військової частини НОМЕР_3 .
Призначене на 10:00год. 18.09.2023р. підготовче судове засідання у зв'язку із неявкою позивача до суду без поважних причин та у зв'язку із заявою відповідачів про слухання усієї справи (а не про проведення окремого судового засідання) без участі уповноважених представників було проведено судом у порядку письмового провадження. Прийнята за наслідками цього судового засідання ухвала від 18.09.2023р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12:45год. 19.10.2023р. була виготовлена судом у вигляді окремого письмового процесуального документа, після чого була підписана у якості електронного документа об 11:33год. 18.09.2023р.
18.09.2023р. об 11:56год. за відомостями Комп'ютерної програми (Інформаційної системи) "Діловодство спеціалізованого суду" було зареєстровано клопотання заявника про призначення експертизи.
Згідно з означеним процесуальним документом заявник просить суд: 1. постановити ухвалу про призначення комісійної або комплексної психологічної і правової експертизи заподіяної моральної шкоди, під якою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних ОСОБА_1 незаконними діями, рішеннями та/або бездіяльністю відповідача (відповідачів), а також фактів дискримінації ОСОБА_1 відповідачем (відповідачами); 2. проведення експертизи доручити експерту (експертам) ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», що знаходиться за адресою: 04207, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7, поверх 5, електронна адреса: info@nise.com.ua.; 3. визначити такі питання експертизи: 1) чи є ситуації чотирьох переміщень по службі позивача ( ОСОБА_1 ) за рішенням відповідача (відповідачів): 31.12.2022 наказом відповідача №512; 22.02.2023 наказом відповідача №77; 17.03.2023 наказом відповідача №125; 07.06.2023 наказом відповідача №326- у кожному переміщенні окремо та разом у їх сукупності - психотравмувальними для ОСОБА_1 .?, 2) чи містять зазначені вище переміщення по службі ОСОБА_1 відповідачем (відповідачами) ознаки дискримінації ОСОБА_1 відповідачем (відповідачами) - якщо так, то у чому саме була дискримінація з боку кожного відповідача у кожному випадку окремо та разом у їх сукупності?, 3) чи відчував ОСОБА_1 від зазначених вище переміщень по службі рішеннями відповідача (відповідачів) в указаний вище період страждання та/або душевний біль тощо (тобто, чи було спричинено відповідачем (відповідачами) ОСОБА_1 моральну шкоду)?, 4) якщо ОСОБА_1 було спричинено відповідачем (відповідачами) моральну шкоду, то який є розмір її компенсації для кожного відповідача?; 4. для проведення зазначеної експертизи направити до ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» матеріали справи №520/17605/23.
Вирішуючи юридичну долю названого вище процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з ч.1 ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з ч.2 ст.101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Суд повторює, що спір у даній справі склався з приводу відповідності закону правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень - Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадного генерала ОСОБА_2 у формі п.17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 №326 про звільнення ОСОБА_1 з посади: "Заступник командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 )" з посадовим окладом за 23 тарифним розрядом та призначення ОСОБА_1 на посаду: "Офіцер відділення морально-психологічного забезпечення управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 )" з посадовим окладом за 17 тарифним розрядом, тобто з приводу переміщення військовослужбовця Збройних Сил України з штатної військової посади військової частини НОМЕР_2 та штатну військову посаду військової частини НОМЕР_3 .
З цього приводу суд зазначає, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування.
Однак, питання відповідності закону згаданого вище рішення суб"єкта владних повноважень, носить виключно правовий характер, розв"язання цього питання не потребує від суду наявності знань у сфері іншій, ніж право, а тому не може бути поставлено на дослідження експерта.
У позові заявником було сформульовано вимогу про стягнення з командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України (командира Військової частини НОМЕР_1 ) коштів в розмірі 720 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 його дискримінацією як людини і громадянина.
Також у позові заявником було сформульовано вимогу про стягнення з командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України (командира Військової частини НОМЕР_1 ) коштів в розмірі 144 МЗП на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 його протиправними рішеннями (без ознак дискримінації).
За змістом вимог і доводів позову заявник пов'язував завдання моральної шкоди виключно із прийняттям п.17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 №326 про звільнення ОСОБА_1 з посади: "Заступник командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 )" з посадовим окладом за 23 тарифним розрядом та призначення ОСОБА_1 на посаду: "Офіцер відділення морально-психологічного забезпечення управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 )" з посадовим окладом за 17 тарифним розрядом, тобто з приводу переміщення військовослужбовця Збройних Сил України з штатної військової посади військової частини НОМЕР_2 та штатну військову посаду військової частини НОМЕР_3 .
Решта епізодів переміщень заявника по військовій службі за мобілізацією у 2022-2023 роках була підставою для заявлення вимоги про постановлення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України щодо тривалого і систематичного порушення командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) та іншими службовим особами чинного законодавства, дискримінації ним ОСОБА_1 через незаконні переміщення ОСОБА_1 на рівні або нижчі посади під час проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією у 2022-2023 роках, тобто не пов'язана із предметом позову окрім епізоду в частині п.17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 №326.
Отже, епізоди переміщень заявника по військовій службі за наказами неконкретизованого відповідача (неконкретизованих відповідачів), а саме: наказом від 31.12.2022р. №512, наказом від 22.02.2023р. №77; наказом від 17.03.2023р. №125, не входять до предмету доказування у межах даної справи і знаходяться поза межами судової перевірки за ч.2 ст.2 КАС України, позаяк виходять за окреслений у ч.5 ст.122 КАС України часовий проміжок своєчасного подання позову у межах даної справи відносно п.17 параграфу 1 наказу Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадного генерала ОСОБА_2 від 07.06.2023 №326.
Тому з цих міркувань будь-яка експертиза за згаданими вище епізодами переміщень заявника по військовій службі у межах даної судової справи не може бути призначена.
Окремо суд змушений повторити, що питання відповідності закону рішень суб"єкта владних повноважень носять виключно правовий характер, розв'язання цих питань не потребує від суду наявності знань у сфері іншій, ніж право, а тому ці питання не може бути поставлені на дослідження експерта.
За визначенням ст.1 Закону України від 06.09.2012р. №5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Отже, "дискримінація" є виключно правовою категорією, а тому встановлення наявності або відсутності у спірних правовідносинах фактів дискримінації по відношенню до заявника з боку Відповідача №1 або з боку Відповідача №2 є одночасно і питанням права, і питанням факту та підлягає розв'язанню у спосіб тлумачення судом змісту відповідної норми матеріального права, а також у спосіб здобуття, дослідження та оцінки судом достатнього обсягу об'єктивних даних, а не у спосіб призначення взагалі будь-якої експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.109 КАС України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
Згідно з ч. 1 ст.110 КАС України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
У тексті клопотання заявника про призначення експертизи усупереч ч.1 ст.77 КАС України взагалі не зазначено доводів та не наведено посилань на докази, котрі б об'єктивно здатні були підтвердити ці доводи про те: яка саме експертиза (комісійна чи комплексна) має бути призначена у справі; які питання входять до компетенції експерта у галузі психологічних знань; які питання входять до компетенції експерта у галузі правових знань; що питання відповідності закону реально вчиненого суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення у формі п.17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 №326 носить виключно не правовий характер, а характер фактичних обставин об'єктивної дійсності; питання відсутності або наявності дискримінації в управлінському волевиявленні суб'єкта владних повноважень у формі п.17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 №326 носить виключно не правовий характер, а характер фактичних обставин об'єктивної дійсності; вчинене суб'єктом владних повноважень управлінське волевиявлення у формі п.17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 №326 є незаконним рішенням суб'єкта владних повноважень, незаконною дією суб'єкта владних повноважень чи незаконною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Окремо суд зважає, що за правилами ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому, згідно з п.1 ч.1 ст.102 КАС України умовою призначення експертизи є те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Проте, з урахуванням обставин спірних правовідносин, з огляду на самостійно сформульований заявником предмет спору та зумовлений ним предмет доказування у справі, а також на відсутність у тексті позову доводів і у матеріалах справи доказів звернення заявника у спірних правовідносинах за медичною допомогою, суд доходить до переконання про те, що усі перелічені у ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України фактори у даному конкретному випадку мають виключно правовий характер, оцінка яким має бути надана саме судом, а не експертом.
Підсумовуючи наведені вище міркування суд доходить до висновку про недоведеність заявником потреби у призначенні у межах даної справи комісійної або комплексної психологічної і правової експертизи заподіяної моральної шкоди, під якою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних заявнику незаконними діями, рішеннями та/або бездіяльністю відповідача (відповідачів), а також фактів дискримінації заявника відповідачем (відповідачами).
Наостанок суд змушений відзначити, що предмет експертизи за заявленим позивачем клопотанням має наперед визначений характер стосовно визначення у якості реально існуючих незаконних рішень суб"єкта владних повноважень, незаконних дій суб"єкта владних повноважень, незаконної бездіяльності суб"єкта владних повноважень, а також вчинення дискримінації, хоча ці обставини можуть бути остаточно з"ясовані та оцінені судом виключно під час розв"язання спору по суті у нарадчій кімнаті.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.03.2023р. у справі №520/10/20 ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи та про відмову у зупиненні провадження у справі підлягають оскарженню в апеляційному порядку одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.
З огляду на ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.2, 4-12, 101-113, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1.Клопотання позивача про призначення комісійної або комплексної психологічної і правової експертизи заподіяної моральної шкоди, під якою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних ОСОБА_1 незаконними діями рішеннями та/або бездіяльністю відповідача (відповідачів), а також фактів дискримінації ОСОБА_1 відповідачем (відповідачами) - залишити без задоволення.
2.Роз"яснити, що ухвала у повному обсязі виготовлена у порядку ч.3 ст.243 КАС України - 20.10.2023р.; згідно з п.9 ч.1 ст.294 КАС України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи; згідно з ч.1 ст.295 КАС України ухвала Харківського окружного адміністративного суду, яка підлягає оскарженню окремо від рішення суду, може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття; згідно з ч.1 ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
Суддя А.В. Сліденко