ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3636/23
19 жовтня 2023 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в уточненій якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оформлене листом від 09.03.2023 №955-948/П-02/8-1900/23 щодо відмови у проведенні перерахунку і невиплаті позивачці пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 24.02.2003 (з дня звернення з відповідною заявою) перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно із п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) з 10.07.2007 та має страховий стаж 33 роки 1 місяць 0 днів. 24.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 09.03.2023 №955-948/П-02/8-1900/23 відмовило в проведенні такого перерахунку, з посиланням на положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) та відсутність підстав для застосування п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ.
Вказану відмову позивач вважає протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 18.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що правове регулювання спірних правовідносин змінилось, і у зв'язку зі змінами внесеними в Закон №796-ХІІ пов'язує право особи на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений ч.2 ст.56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону №1058-IV. Враховуючи те, що позивач на даний час отримує пенсію за віком на умовах ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, то її перерахунок може проводитися за правилами цього Закону, а положення ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ у цьому випадку застосуванню не підлягають. З врахуванням наведеного, будь-яких порушень прав позивача на пенсійне забезпечення, зокрема щодо порядку проведення перерахунку пенсії та її виплати, відповідач у своїх діях не вбачає.
Ухвалою суду від 18.09.2023 продовжено процесуальний строк розгляду даної адміністративної справи на один місяць.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) та перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, отримуючи пенсію за віком з 10.07.2007, яка призначена їй відповідно до ст.55 Закону № 796-XII.
24.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у листі від 09.03.2023 №955-948/П-02/8-1900/23 повідомило, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.01.1988 по 31.12.1992 та згідно даних, наявних в системі персоніфікованого обліку відповідно до наявного страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2013, при страховому стажі тривалістю 40 років 08 місяців. Пенсійна виплата з 01.03.2023 становить 3161,25 грн. (в тому числі доплата за 10 років понаднормативного стажу роботи в сумі 149,70 грн.). Посилаючись на те, що максимальний розмір пенсійної складової, обчисленої за раніше діючим законодавством, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 №544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій" та від 20.11.2003 №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" не може перевищувати 168,00 грн., позивачу роз'яснено, що проводити розрахунок пенсії згідно з ч.2 ст.27 Закону №1058-IV недоцільно.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, бездіяльності відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам врегульовані Законом №1058-IV.
Положеннями ч.1 ст.28 Закону №1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом №796-XII.
Згідно з п.2 ст.56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
За приписами ст.71 Закону №796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон № 2148-VIII) до п.2 ст.56 Закону №796-XII внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 06.09.2023 у справі №300/2091/21 та враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений п.2 ст.56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону №1058-IV.
Позивач, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
Суд відзначає, що ОСОБА_1 не виявила бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, яку обчислено на умовах ч.1 ст.27 Закону № 1058-IV із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.01.1988 по 31.12.1992 та згідно даних, наявних в системі персоніфікованого обліку відповідно до наявного страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2013.
Таким чином, після набрання чинності Законом № 2148-VII, через зміну правового регулювання спірних правовідносин, для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ немає підстав, оскільки призначення пенсії ОСОБА_1 проведено не на умовах ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12.12.2022 у справі № 280/656/20, правовідносини в яких є подібними, до правовідносин справи, що розглядається.
Разом з цим, призначення пенсії позивачу відповідно до ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV, в тому числі за умови застосування п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, призведе до зменшення розміру пенсійної виплати і є недоцільним, оскільки максимальний розмір пенсійної складової, обчисленої за раніше діючим законодавством, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 №544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій" та від 20.11.2003 №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" не може перевищувати 168,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у відповідності до вимог ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
Відповідно, відсутні правові підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 24.02.2003 (з дня звернення з відповідною заявою) перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно із п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, з врахуванням раніше виплачених сум, оскільки така вимога є похідною.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваних дій, про що описано вище.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 19 жовтня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мандзій О.П.