ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 жовтня 2023 року Справа № 280/3645/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 20508338, 69002, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 75 оф.226) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ" (вул. Скворцова, буд. 236, м. Запоріжжя, 69106, ЄДРПОУ 41888526) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ" (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно- господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 1101557,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» за звітний період складає 562 осіб, отже середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 22 особи. Водночас, кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю у даного роботодавця за звітний період - 2022 рік, склала 7 осіб. Посилаючись на норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 06 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 161 КАС України.
Ухвалою судді від 21 червня 2023 року позивачу продовжено строк усунення недоліків строком на 10 днів з дня одержання даної ухвали судді. 03 липня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
03 липня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 10 липня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3645/23 без виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 31 липня 2023 року надав до суду відзив (вх. № 32660), в якому зазначив, що протягом 2022 року відповідачем створювались вакансії для осіб з інвалідністю та вживались активні ді щодо їх зайняття, що, у свою сергу, свідчить про відсутність підстав для застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій. З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», за рік склала 562 особи, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону, ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» повинна складати 22 особи. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 7 особи.
Листом від 17 квітня 2023 року позивач повідомив відповідача, що Запорізьке обласне відділення ФСЗОІ відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» отримало інформацію від Пенсійного фонду України, яка містить ознаки порушення підприємством ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» в 2022 році законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, а саме: середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві осіб з інвалідністю менша, ніж установлена частиною першою статті 19 Закону. У зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, підприємству нараховані АГС в сумі 1 065 748,29 грн. Розрахунок надіслано підприємству через електронний кабінет підприємства на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Однак, адміністративно-господарські санкції відповідачем сплачені не були, у зв'язку із чим відповідачу нараховано пеню у розмірі 35 809,20 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році у загальному розмірі 1 101 557,49 грн. у добровільному порядку Запорізьке ОВ ФСЗОІ звернулось із даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Положеннями частини 8 статті 69 Господарського кодексу України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).
Частинами 1, 2 та 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Судом встановлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» є юридичною особою, яка використовує найману працю та відноситься до категорії суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, який у відповідача повинен складати 22 робочих місця. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність на підприємстві у 2022 року склала 7 осіб, про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.
Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно із частиною 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
У даному випадку Фонд соціального захисту інвалідів у розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю визначив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 065 748,29 грн. Крім того, Фонд визначив пеню в сумі 35 809,20 грн. Загальна сума заборгованості, на думку позивача, склала 1 101 557,49 грн.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до положень статті 19 Закону № 875 відповідачем самостійно розрахована кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, яка складає 22 робочих місця, що підтверджується Позивачем в адміністративному позові.
Окрім того, наказом відповідача по підприємству №2 від 06 січня 2022 року, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач виділив робочі місця (з переліку створених на підприємстві робочих місць згідно штатного розкладу) для можливого працевлаштування осіб з інвалідністю в 2022 році.
Також, відповідачем надано Запорізькому міському центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю у формі Звітів про попит на робочу силу (вакансії) по формі 3-ПН, що підтверджується листом Запорізького міського центру зайнятості №1866/03/04-14 від 29 червня 2023 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно займався пошуком осіб з інвалідністю з метою їх працевлаштування шляхом подання оголошень в газеті «Работа для всех». Фотокопія газети разом із відповідними оголошеннями надана відповідачем раз із відзивом на позовну заяву.
З вищевикладеного вбачається, що відповідачем протягом 2022 року активно вживались заходи щодо заповнення вакансій, створених ним для осіб з інвалідністю. Однак, створені відповідачем вакансії не були зайняті з незалежних від нього причин.
На думку суду, сукупність названих обставин свідчить, що ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» виконано вимоги в частині працевлаштування на підприємстві осіб, яким встановлена інвалідність, що виключає підстави для застосування санкцій та пені, передбачених статтею 20 Закону №875-XII.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 20508338, 69002, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 75 оф.226) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ" (вул. Скворцова, буд. 236, м. Запоріжжя, 69106, ЄДРПОУ 41888526) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 жовтня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов