Номер провадження: 22-ц/813/658/23
Справа № 511/1173/17
Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж. В.
Доповідач Погорєлова С. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2023 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зейналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області у справі за позовом Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Українське товариство мисливців та рибалок в особі Роздільнянської районної організації, Відділ (Центр) з надання адміністративних послуг Роздільнянської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про зобов'язання внести зміни до реєстру, про встановлення факту не набуття права власності на нерухоме майно, витребування майна та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні майном, на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Теренчук Ж.В. 18 вересня 2020 року у м. Роздільна Одеської області, -
встановила:
У червні 2017 року Виконавчий комітет Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на Базу риболовів та мисливців, зобов'язання внести зміни до реєстру, про встановлення факту не набуття права власності на нерухоме майно, витребування майна та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні майном (т. 1 а.с. 3-7, 98-99).
В обґрунтування позову Виконавчий комітет Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області посилався на те, що виконком Кучурганської сільської ради в межах наявних повноважень не приймав рішення про визнання права власності та видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на 2/3 частини Бази риболовів та мисливців від 26.08.1999 року, яка розташована в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,10 га, та вважає свідоцтво про право власності підробленим, на підставі якого бюро технічної інвентаризації не мало право здійснювати державну реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_3 .
Крім цього, посилаючись на законодавство, яке регулювало порядок набуття права власності на нерухоме майно у 1999 році, позивач вважав, що ОСОБА_3 не мав взагалі підстав для набуття права власності на даний об'єкт, так як не був його забудовником, а провів лише його реконструкцію. Дана будівля була зведена господарчим способом, коли був радгосп у с. Кучурган.
Дане свідоцтво також не містить всіх необхідних реквізитів, що також, на думку позивача, ставить під сумнів його достовірність.
Крім того, позивач просив встановити факт ненабуття ОСОБА_1 права власності на Базу риболовів та мисливців за договором купівлі-продажу від 11.02.2009 року, оскільки даний договір не був зареєстрований у встановленому законом порядку, та у зв'язку із цим зобов'язати Центр надання адміністративних послуг Роздільнянської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію права власності на Базу риболовів та мисливців на ім'я відповідача та внести відповідні дані до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності, яка була проведена значно пізніше після укладення договору купівлі-продажу.
І як наслідок вищевказаного Виконавчий комітет Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області просив витребувати вказану Базу риболовів та мисливців у відповідача, зобов'язати ОСОБА_1 не чинити позивачу перешкоди у користуванні нею та звільнити приміщення вказаного об'єкту.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2020 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу Бази риболовів та мисливців, посвідчений 11.02.2009 року приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішер Б.І., відповідно до якого померлий ОСОБА_3 продав, а відповідач ОСОБА_1 придбав вище зазначену Базу риболовів та мисливців (т. 2 а.с. 135-137).
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2020 року у задоволенні позову Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області було відмовлено (т. 2 а.с. 138-141).
В апеляційній скарзі представник Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 2 а.с. 146-154).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виконкомом Кучурганської сільської ради не приймалось 26.08.1999 року рішення про видачу свідоцтва про право власності на Базу риболовів та мисливців на ім'я ОСОБА_3 , що підтверджено перевіркою, проведеною Прокуратурою Роздільнянського району, у зв'язку із чим свідоцтво про право власності на 2/3 частини Бази риболовів та мисливців від 26.08.1999 року, видане на ім'я ОСОБА_3 , є підробленим.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем у розумінні ст. 330 ЦК України, оскільки спірне майно було набуте попереднім власником ОСОБА_3 у незаконний спосіб.
Виконавчий комітет Кучурганської (Лиманської) сільської ради Роздільнянського району Одеської області та ОСОБА_4 про розгляд справи на 10.10.2023 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з'явився представник Кучурганської (Лиманської) сільської ради Роздільнянського району Одеської області.
Українське товариство риболовів та мисливців та ОСОБА_1 були сповіщені про час та дату розгляду справи шляхом надіслання судових повісток. Однак судові повістки, надіслані на адреси Українського товариства риболовів та мисливців та ОСОБА_1 , повернулись до суду апеляційної інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто, вказані судові повістки вважаються врученими в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, що кореспондується із положеннями пункту 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України та правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21.12.2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31.08.2022 року у справі № 760/17314/17)
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Основним процесуальним обов'язком позивача, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, є обов'язок доказування, тобто позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та надати докази, що підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення виконкому Кучурганської сільської ради від 26.07.1999 року орендатору ОСОБА_3 було дозволено реконструкцію будинку мисливців та рибалок і розробку проектної документації ( а.с.119 т.2)
26.08.1999 року на ім'я ОСОБА_3 виконкомом Кучурганської сільської ради видано Свідоцтво про право власності на 2/3 частини будівлі Бази відпочинку рибалок та мисливців, що знаходиться на прибережній смузі Кучурганського лиману в с. Кучурган Роздільнянського району Одеської області. ( т. 1 а.с.5).
Розпорядженням Роздільнянської районної державної адміністрації №403-р від 10.12.1999 року була створена державна технічна комісія ( т. 1 а.с.56), якою 15.12.1999 року був складений акт про те, що лодочна станція з Базою відпочинку мисливців та рибалок в с. Кучурган готова для введення в експлуатацію, в акті зафіксовано, що цей об'єкт збудовано в порядку самочинного будівництва ( т.1 а.с.57).
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що виконком Кучурганської сільської ради не приймав 26.08.1999 року рішення про видачу Свідоцтва про право власності на базу відпочинку на ім'я ОСОБА_3 , підтвердженням чого є довідка сільської ради №143 від 13.02.2007 року (т. 2 а.с.120, 121) та довідка Державного архіву Роздільнянської райдержадміністрації №12 від 27.05.2011 року.
На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.02.2009 року приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Фішером Б.І., зареєстрованим в реєстрі за № 470, ОСОБА_3 продав належну йому Базу риболовів та мисливців, що розташована по АДРЕСА_1 , відповідачу по даній цивільній справі - ОСОБА_1 .
Правовстановлюючим документом, на підставі якого ОСОБА_3 продав дане приміщення ОСОБА_1 , стало рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.09.2008 року.
Так, на підставі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.09.2008 року у цивільній справі № 2-87/2008 за ОСОБА_3 було визнано право власності на Базу відпочинку риболовів та мисливців на узбережній смузі Кучурганського лиману загальною площею 32,6 кв.м., загальною вартістю 15500 грн., за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці площею 0,10 га.
На підставі цього ж рішення за ОСОБА_3 було визнано право власності на Базу риболовів та мисливців, що розташована по АДРЕСА_1 , яке було зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що ОСОБА_3 КПСВТГ РР «Бюро технічної інвентаризації» 30.10.2008 року було надано відповідний витяг за № 20754325.
Пізніше ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.10.2009 року рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.09.2008 року у цивільній справі № 2-87/2008 скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13.12.2011 року у цивільній справі №2-806/11 за позовом ОСОБА_3 до Кучурганської сільської ради, виконкому Кучурганської сільської ради, третя особа «Українське товариство мисливців та рибачок» в особі Роздільнянської районної організації про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на 2/3 частини Бази відпочинку рибалок та мисливців і визнання права власності на Базу відпочинку рибалок та мисливців та за зустрічним позовом виконавчого комітету Кучурганської сільської ради до ОСОБА_3 про встановлення факту підроблення документу та визнання свідоцтва про право власності на 2/3 частини Бази відпочинку рибалок та мисливців недійсним та зобов'язання звільнити базу відпочинку і про зобов'язання Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Бюро технічної інвентаризації» скасувати державну реєстрацію права власності та внести дані до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності на Базу відпочинку рибалок та мисливців на ім'я ОСОБА_3 , вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення, зустрічний позов виконкому Кучурганської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області задоволено частково, а саме визнано недійсним свідоцтво про право власності на 2/3 частини Бази відпочинку риболовів та мисливців та зобов'язано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.04.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18.07.2013 року вказане рішення Біляївського районного суду одеської області від 13.12.2011 року у цивільній справі № 2-806/11 було залишено без змін.
За апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районною суду Одеської області від 13.12.2011 року у цивільній справі № 2-806/11, останнє було скасоване відповідною ухвалою Апеляційною суду Одеської області від 24.10.2012 року (справа №22ц- 1590/6879/2012) та у задоволенні зустрічного позову виконавчою комітету Кучурганської сільської ради до ОСОБА_3 про встановлення факту підроблення документу та визнання свідоцтва про право власності на 2/3 частини Бази відпочинку рибалок та мисливців дійсним та зобов'язання звільнити Базу відпочинку і про зобов'язання Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Бюро технічної інвентаризації» скасувати державну реєстрацію права власності та внести дані до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності на Базу відпочинку рибалок та мисливців на ім'я ОСОБА_3 - відмовлено.
Вказана ухвала апеляційного суду Одеської області від 24.10.2012 року до касаційної станції не оскаржувалась, та набрала законної сили.
Крім того, у провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа №511/259/13-ц за позовом виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа Українське товариство мисливців та рибалок в особі Роздільнянської районної організації, реєстраційної служби Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, Кучурганської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу бази риболовів та мисливців, у якій 14.01.2014 року було ухвалене рішення про відмову в задоволенні відповідного позову виконавчого комітету Кучурганської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області.
Щодо позовних вимог Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання недійсним Свідоцтва про право власності на 2/3 частини Бази риболовів та мисливців від 26.08.1999 року, видане на ім'я ОСОБА_3 .
Так, позивач - виконком Кучурганської сільської ради, звернувся із позовними вимогами до ОСОБА_1 , в яких просив визнати зокрема, недійсним свідоцтво про право власності на 2/3 частини Бази риболовів та мисливців, видане 26.08.1999 року на ім'я колишнього власника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Приватним нотаріусом Фішер Б.І. була заведена спадкова справа №052015 після смерті ОСОБА_3 що свідчить про наявність після смерті останнього кола спадкоємців (а.с.51 т.2).
При цьому, відповідач ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі в частині даних позовних вимог, оскільки він не є правонаступником ОСОБА_3 .
Також, ОСОБА_1 став власником спірного нерухомого майна лише у 2009 році на підставі договору купівлі-продажу Бази риболові та мисливців, у зв'язку із чим будь-якого відношення до процедури отримання ОСОБА_3 у 1999 році свідоцтва про право власності на дане нерухоме в Кучурганській сільській раді не мав.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання недійсним Свідоцтва про право власності на 2/3 частини Бази риболовів та мисливців від 26.08.1999 року, видане на ім'я ОСОБА_3 .
Щодо позовних вимог Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав, про встановлення факту не набуття права власності, про витребування майна та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні майном.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 став власником спірного нерухомого майна в 2009 році на підставі договору купівлі-продажу Бази риболові та мисливців, укладеного з ОСОБА_3 .
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2020 року було закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу Бази риболовів та мисливців, посвідчений 11.02.2009 року приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішер Б.І., відповідно до якого померлий ОСОБА_3 продав, а відповідач ОСОБА_1 придбав вище зазначену Базу риболовів та мисливців (т. 2 а.с. 135-137).
Вказане судове рішення не оскаржувалось Виконавчим комітетом Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області у апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 319 ЦК України врегульовані питання здійснення права власності, згідно з частинами першою, другою, сьомої якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Частиною другою статті 327 ЦК України передбачено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що жодного доказу належності саме Виконавчому комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області спірного майна - Бази риболовів та мисливців, яка розташована в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,10 га, матеріали справи не містять. Позивачем не спростовано, що на балансі Кучурганської сільської ради вказаний об'єкт нерухомості не перебував, що підтверджено у суді першої інстанції головою Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Левицьким А.П.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки позивач не є власником Бази риболовів та мисливців в с. Кучурган, то останній не може заявляти вимоги про витребування майна від власника, який згідно рішення суду набув його правомірно, а тому в позові в частині визнання недійсним договору, витребування майна та усунення перешкод необхідно відмовити, так як виконком Кучурганської сільської ради є неналежним позивачем за даними вимогами.
Оскільки основними вимогами по даній справі, які заявлені виконкомом Кучурганської сільської ради, є визнання недійсним свідоцтва про право власності на Базу риболовів та мисливців, видане на ім'я ОСОБА_3 , а також вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу Бази риболовів та мисливців від 11.02.2009 року, укладеного на користь відповідача по справі ОСОБА_1 , які обґрунтовано визнані судом першої інстанції безпідставними, то, відповідно, не підлягали задоволенню і похідні вимоги щодо скасування відповідної реєстрації даного об'єкту нерухомого майна за власником спірного майна ОСОБА_1 .
Аналогічно не підлягали задоволенню і вимоги позивача про встановлення факту ненабуття право власності ОСОБА_1 на Базу риболовів та мисливців за договором купівлі-продажу даного об'єкту, оскільки ОСОБА_1 не зареєстрував в установленому законом порядку даний об'єкт після укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу даного об'єкту, земельна ділянка під даним об'єктом не оформлена.
Як вірно зазначено судом, поставити під сумнів законність володіння майном ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, встановивши факт ненабуття права власності в порядку окремого провадження, не відповідає вимогам закону, не припинить право власності його на Базу риболовів та мисливців.
Крім цього судом першої інстанції враховано, що той факт, що особа зареєструвала своє право власності на нерухому річ пізніше, ніж було укладено правочин, за яким у особи виникло таке право, само по собі не є підставою для визнання особи, такою, що не набула право власності на майно або підставою визнання вчиненого правочину недійсним.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах колегія суддів вважає, що рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2020 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Виконавчого комітету Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області - залишити без задоволення.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 20 жовтня 2023 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе