Номер провадження: 33/813/1303/23
Номер справи місцевого суду: 522/3114/23
Головуючий у першій інстанції Рябцева М. С.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №428365 від 12.01.2023, о 18.45 год. за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська буд. 81, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу "Драгер", результат тесту 2,04 проміле.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 538,80 грн.
Не погодившись з наведеною постановою ОСОБА_1 , оскаржив її до апеляційного суду. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, він не керував транспортним засобом, а знаходився біля свого автомобіля, який був у нерухомому стані та з виключеним двигуном. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують викладені у протоколі обставини щодо керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Також, ОСОБА_1 посилається на те, що з відеозапису не вбачається, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, працівники поліції на ОСОБА_1 здійснювали психологічний тиск, внаслідок чого його було дискредитовано та складено адміністративний протокол. Працівниками поліції не залучалися свідки та в протоколі про адміністративне правопорушення відстуні дані засобів відеофіксації.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що такі не можуть бути підставою скасування постанови суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, водій ОСОБА_1 , 12.01.2023, о 18.45 год. за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська буд. 81, керував транспортним засобом «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №428365 від 12.01.2023.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за тестом - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно п. 3, 4, 7 розд. ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - Правила), встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу "Драгер", результат тесту 2,04 проміле.
Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, до протоколу долучено диск із записами із боді-камер, які зазначені в протоколі, та з аналізу яких вбачається, що дійсно в момент приїзду екіпажу патрульної поліції автомобіль «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував в нерухому стані, на бордюрі без можливості пересування та з виключеним двигуном та своїм розташуванням створив перешкоди для руху електротранспорту.
Зафіксоване перебування автомобіля саме в такому стані спростовує пояснення ОСОБА_1 про те, що, перебуваючи в тверезому стані він залишив його припаркованим в спеціально відведеному для цього місці і тому вимоги до нього є безпідставними.
Матеріли справи містять пояснення свідків з яких вбачається, що автомобіль «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 їхав по дорозі та заїхав кузовом на бордюр, водій, вийшовши з автомобіля 3 рази впав, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння, йому не дали сісти за кермо та викликали патрульну поліцію.
Вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №428365 від 12.01.2023;
- результатом приладу "Драгер", результат тесту 2,04 проміле
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 ;
- відеозаписом із боді-камер.
Враховуючи те, що зазначені докази апелянт не спростував, підстави для скасування постанови суду відсутні.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
З огляду на викладене та враховуючи: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення громадського порядку з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля в стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції на нього здійснювали психологічний тиск, внаслідок чого його було дискредитовано та складено адміністративний протокол спростовуються матеріалами відеозапису та з відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 поводив себе агресивно, застосовуючи нецензурні вислови щодо сторонніх осіб.
Доводи про незалучення свідків спростовуються тим, що матеріали справи містять пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доказів, які б піддавали сумніву справжність їх показань не надано, їх неявка в судове засідання за умов існування інших доказів не може бути підставою скасування постанови суду.
Відеозапис підтверджує те, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не повідомляв, що залишив автомобіль у тверезому стані на парковці.
Посилання ОСОБА_1 на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані засобів відеофіксації також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки в протоколі серії ААД №428365 від 12.01.2023 зазначені нагрудні камери № 474930 та № 474490.
Враховуючи те, що доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова суду залишається без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова