Номер провадження: 33/813/1590/23
Номер справи місцевого суду: 522/626/23
Головуючий у першій інстанції Павлик І. А.
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю:
секретаря Козлової В.В.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Реу Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвокат Реу Геннадія Васильовича на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
Відповідно до адміністративних матеріалів, 07.12.2022 о 22 год. 10 хв. в м. Одесі по вул. Старосінна пл., 1/А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода, що є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України (ПДР - України), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на портативний відео реєстратор № 471022 (а.с.2).
Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2023 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.50-52).
Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 01.08.2023 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Реу Г.В. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 16.10.2023 року о 12 год. 30 хв. Втретє прибув правопорушник ОСОБА_1 , а також адвокат Реу Г.В., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіг
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджена матеріалами справи.
Однак, апеляційний суд не погоджується з вищевказаним висновком суду, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі виникнення підозри у перебуванні водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 12 розділу 2 вказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, а саме, наявність однієї чи декількох ознак стану сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 266 КпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР ААБ № 046253 відносно ОСОБА_1 складений 07.12.2022 о 22 год. 20 хв., за те, що 07.12.2022 о 22 год. 10 хв. в м. Одесі по вул. Старосінна пл., 1/А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на портативний відео реєстратор № 471022.
Однак, із наданого працівниками поліції відеозапису вбачається, що на запитання, чи буде проходити ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер або у медичному закладі (на відеозаписі 22:09), останній погодився проїхати на огляд до медичного закладу на вул. Воробйова, буд.9 в м. Одесі, і запропонував сісти працівникам поліції за кермо його авто, оскільки наближалась комендантська година, і ОСОБА_1 не хотів залишати в машині свою сім'ю.
Тобто, зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що правопорушник ОСОБА_1 станом на 22 год. 10 хв., як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР ААБ № 046253 від 07.12.2022 року, не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В подальшому, з відеозапису не вбачається такої пропозиції від працівників поліції, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що з огляду на викладені обставини, та докази, які маються в матеріалах справи, не доводять обставин правопорушення, зазначених в протоколі та встановлених судом, оскільки з наданого відеозапису не вбачається, що 07.12.2022 року в період з 22:10 (момент виявлення правопорушення згідно протоколу) до 22:20 (момент складення протоколу) ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд першої інстанції, не звернув увагу на невідповідність протоколу вимогам законодавства, а саме на те, що дані протоколу серії ААБ №046253 від 07.12.2023 року, та наявні у справі відеозаписи різняться. Крім того, суд залишив поза увагою і той факт, що працівники поліції на місці події не дотримались правил проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
У відповідності до п.9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Крім того, відповідно до Інструкції, у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. У такому випадку Закон покладає обов'язок на працівника поліції направити водія на проходження огляду в медичному закладі.
Більше того, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. Лише у разі якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адмінправопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з відеозаписів, письмове направлення ОСОБА_2 вручено не було.
Таким чином, працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів не дотримано вимоги адміністративного законодавства щодо обов'язку доказування, який лежить на особі, що висуває адміністративне звинувачення, не надано суду достатні докази вчинення адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Судом не прийнято до уваги недостатність доказів у справі та їх суперечність один одному, залишено поза увагою норми матеріального права, якими встановлено процедуру фіксації адмінправопорушень, зокрема за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в його постанові від 10.07.2020 року у справі №420/647/19, адміністративне провадження №К/9901/32880/19, сам по собі тільки протокол про адміністративне правопорушення і рапорт поліцейського не може слугувати достатніми доказами доведеності винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які повинні бути вчинені відповідно до вимог закону.
Апеляційний суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
При цьому, Верховний Суд у справі № 38/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням ПДР України працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Аналізуючи наведені обставини та оцінюючи зазначені в матеріалах справи докази, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його вини у вчиненні тих дій, які зазначені в протоколі та в оскаржуваній постанові суду.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з вищевикладеного, вважаю за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, не всі її доводи були прийняті судом апеляційної інстанції до уваги і стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Реу Геннадія Васильовича - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення- скасувати.
Прийняти постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда