Номер провадження: 33/813/1773/23
Номер справи місцевого суду: 523/14504/23
Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю:
секретаря Козлової В.В.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ляліна Вячеслава Юрійовича на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Відповідно до адміністративних матеріалів, 30.07.2023 року, о 07 год. 30 хв., водій ОСОБА_1 за адресою м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 20, керував транспортним засобом JAK HFC 1020 KR, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Drager Alcotesr 7510, ARMF-0265, тесту 257, результат 0,24% проміле, що зафіксовано на відео реєстратори ПВР 474922, 471022, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України (ПДР - України), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.29-30).
Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 08.09.2023 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Лялін В.Ю. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.34-39).
У судове засідання до суду апеляційної інстанції, призначене на 03.10.2023 року на 11 год. 00 хв. прибули: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представник Лялін В.Ю., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, дали пояснення у справі, однак у зв'язку із виниклою необхідністю, у справі було оголошено перерву до 16.10.2023 року, на 12 год. 30 хв. (а.с.49-51).
16.10.2023 року до суду апеляційної інстанції з'явився ОСОБА_1 , його представника Лялін В.Ю. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с.53-55).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіг
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджена матеріалами справи.
Однак, апеляційний суд не погоджується з вищевказаним висновком суду, виходячи з наступних підстав.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2023 року, о 07 год. 30 хв., водій ОСОБА_1 за адресою м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 20, керував транспортним засобом JAK HFC 1020 KR, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння (а.с.1).
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 3, 4 Розділу ІІ Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції проводився за допомогою приладу Драгер 7510 Drager Alcotesr 7510, ARMF-0265, результат тесту 257, результат 0,24% проміле (а.с.3), що зафіксовано на відео реєстратори ПВР 474922, 471022 (а.с.6).
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з інструкцією приладу «Drager Alkotest 7510», яка міститься в матеріалах справи, границі допустимої похибки для приладу «Drager Alkotest 6820» під час експлуатації складають: для масової концентрації алкоголю в крові: (Д): ± 0,06% в діапазоні від 0 до 0,8 % промілей (а.с.24).
З урахуванням тієї обставини, що у ОСОБА_1 виявлено 0,24% промілей, вказаний результат перебуває в межах допустимої похибки спеціального технічного засобу.
Відтак, вказаний результат огляду не може беззаперечно та поза розумним сумнівом свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат є в межах похибки для приладу «Drager Alkotest 7510».
Крім того, для перевірки та уточнення вказаного результату огляду за допомогою приладу «Drager Alkotest 7510», працівниками патрульної поліції не запропоновано ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров'я для проведення додаткового огляду в лабораторних умовах.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Крім того, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Так відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в його постанові від 10.07.2020 року у справі №420/647/19, адміністративне провадження №К/9901/32880/19, сам по собі тільки протокол про адміністративне правопорушення і рапорт поліцейського не може слугувати достатніми доказами доведеності винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які повинні бути вчинені відповідно до вимог закону.
Апеляційний суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Виходячи з вищевикладеного, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, слід зазначити, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі її доводи були прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ляліна Вячеслава Юрійовича - задовольнити частково.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення- скасувати.
Прийняти постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда