ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа №922/3569/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомВійськової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 16.620,96грн за порушення строків поставки товару, визначеного договором, а також судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/3569/23 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 з урахуванням малозначності справи №922/3569/23 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача та була отримана останнім 28.08.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) був укладений Договір від 17.10.2022 №674/В33-2022 (надалі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов'язався поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а замовник - прийняти та оплатити товари.
Ціна Договору складає 2.480.000,00 грн (пункт 3.1. Договору).
Положеннями пункту 6.1. Розділу 5 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
Підпунктом 6.3.1. пункту 6.3. Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим Договором.
Між сторонами була підписана Специфікація від 17.10.2022 №1 до Договору, в якій погоджено найменування товару, його кількість та ціна.
Позивачем була складена заявка від 09.11.2022 до Договору, в якій зазначено найменування товару, місце постачанн, кількість товару та дата поставки товару. Вказана заявка була отримана відповідачем, про що свідчить відповідний підпис на зворотній стороні заявки.
На виконання умов Договору відповідачем був поставлений позивачеві обумовлений Договором товар, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні від 21.12.2022 №15 на суму 1.527.184,00 грн, від 21.12.2022 №16 на суму 372.496,00 грн та від 23.12.2022 №17 на суму 580.320,00грн.
24.01.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 23.01.2023 №75/8/2-134, в якій вимагав від ФОП ОСОБА_1 сплатити пеню в розмірі 16.620,96грн за порушення строку поставки товару на підставі Договору. Втім, відповідач відповіді на претензію не надав, штрафні санкції не сплатив.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно із статтями 530, 610-612 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки товару виконав з порушенням встановленого Договором строку. Замість 15.12.2022 товар був поставлений позивачеві партіями 21.12.2022 та 23.12.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 21.12.2022 №15 на суму 1.527.184,00 грн, від 21.12.2022 №16 на суму 372.496,00 грн та від 23.12.2022 №17 на суму 580.320,00грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт порушення строків поставки товару за Договором до суду не подано.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку про доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем строків поставки товару за Договором.
В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Встановлення судом факту прострочення відповідачем виконання зобов'язання в частині поставу товару в обумовлений строк, є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, визначених Договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).
Пеня за порушення строку виконання зобов'язання встановлена пунктом 7.3. Договору. Згідно з ним за порушення строку поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем поставки товару, свідчать про правомірність нарахування відповідачеві пені.
Перевіркою наведеного в позовній заяві розрахунку пені судом встановлено, що позивачем невірно зазначені періоди нарахування пені за видатковими накладними. Так, поставка товару за Договором повинна була здійснена відповідачем у строк до 15.12.2022 включно, а отже прострочення виконання зобов'язання почалося з 16.12.2022.
З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п'ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Здійснивши перерахунок пені за видатковими накладними від 21.12.2022 №№15, 16 на загальну суму 1.899.680,00 грн за період прострочення з 16.12.2022 по 20.12.2022 (5 днів), суд зазначає, що арифметичний вірний розмір пені складає загалом за двома накладними 9.498,40 грн, з яких за накладною № 15 становить пеня 7635,90 грн та за накладною №16 становить 1862,45 грн., за видатковою накладною від 23.12.2022 №17 на суму 580.320,00 грн за період з 16.12.2022 по 22.12.2022 ( 7 днів) пеня становить 4.062,24 грн. Таким чином, загальний розмір пені за прострочення поставки за Договором дорівнює 13.560,64 грн. В іншій частині (3.060,32 грн) пеня нарахована безпідставно.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача пені в розмірі 13.560,64 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.189,81 грн покладаються на відповідача, в іншій частині (494,19 грн) залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) пеню в розмірі 13.560,64 грн за порушення строків поставки товару, визначеного договором, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.189,81 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "20" жовтня 2023 р.
Суддя Н.С. Добреля