ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2023м. ДніпроСправа № 904/1580/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс"
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд", с. Олександрівка, Покровський район, Дніпропетровська область
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м. Маріуполь, Донецька область
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп", м. Бровари, Київська область
про стягнення заборгованості за договором на надання автотранспортних послуг в розмірі 475 359,37 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача : не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився.
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" звернулось до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" про стягнення заборгованості за договором на надання автотранспортних послуг № 20/08 від 20.08.2021 в розмірі 475 359,37 грн., з яких:
- 121 995,41 грн. - основний борг,
- 310 520,29 грн. - пеня,
- 5 095,00 грн. - 3% річних,
- 37 748,67 грн. - інфляційні втрати.
Крім того, позивач просив зазначити в рішенні суду, що орган (особа), який буде здійснювати примусове виконання цього рішення, має нараховувати штрафні санкції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України до моменту виконання цього рішення в частині основного боргу (121 995,41 грн.) і стягнути отриману суму пені, процентів та інфляційних збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс".
Рішенням від 02.10.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" 121 995,41 грн. - основного боргу, 5 095,00 грн. - 3% річних, 37 319,62 грн. - інфляційних втрат, 11 304,07 грн. - пені, 2 635,71 грн. - витрат на сплату судового збору.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду здійснювати нарахування 3% річних, з визначенням граничного строку нарахування відсотків до моменту виконання судового рішення в частині стягнення простроченої заборгованості в розмірі 121 995,41 грн., яка буде існувати в цей період з урахуванням приписів законодавства України, починаючи з 01.03.2023.
09.10.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн.
Ухвалою від 10.10.2023 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" про ухвалення додаткового рішення на 17.10.2023 о 12:15год.
11.10.2023 представником позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою від 12.10.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання за допомогою власних технічних засобів відмовлено.
17.10.2023 сторони в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні прийнято додаткове рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" уклало договір №713-22/02/2023 про надання правової допомоги від 22.02.2023 з Адвокатським об'єднанням «Ревелін Інформейшн Груп», яке в свою чергу уклало договір про надання правової допомоги від 22.02.2023 з адвокатом Сиротюком Романом Валерійовичем.
Сторони уклали акт № 2 приймання-передачі наданих послуг від 02.10.2023, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 70 000,00 грн.
Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач заперечень на заяву не надав.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» (далі - адвокатське об'єднання) укладено договір №713-22/02/2023 про надання правової допомоги від 22.02.2023, відповідно до пункту 1.1. якого за клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Пунктом 2.3. цього договору встановлено, що Адвокатське об'єднання з метою належного захисту інтересів Клієнта має право покласти частину своїх обов'язків на іншу особу, з якою Адвокатське об'єднання укладає окремий договір. У випадку покладання частини своїх зобов'язань на іншу особу, Адвокатське об'єднання залишається відповідальною у повному обсязі перед Клієнтом за порушення умов даного Договору. В даному випадку даний договір є дорученням на укладання договору з адвокатом/ами в інтересах Клієнта.
Гонорар адвокатського об'єднання за цим договором складається з:
- Вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується клієнтом по рахунках-фактурах згідно з тарифною сіткою адвокатського об'єднання (суми всіх виставлених рахунків-фактур)(п. 4.1.1 договору).
- Гонорар успіху - інша частина гонорару, котра оплачується клієнтом на користь адвокатського об'єднання та становить 30% від суми коштів, які будуть стягнуті на користь клієнта за рішенням суду, яке набрало законної сили. (п. 4.1.2 договору договору).
Гонорар сплачується протягом 3 банківських днів з моменту настання
обставини, передбаченої п.4.1.2. Договору, та виставлення рахунку адвокатським
об'єднанням клієнту, шляхом переказу цієї суми на рахунок Адвокатського
об'єднання. (п. 4.4. договору).
Оплата поточного супроводження за даним договором здійснюється не
пізніше 3 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку. (п. 4.4. договору).
Даний договір укладений терміном 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (їх уповноваженими представниками) (п.7.1. договору).
Сторони також уклали додаткову угоду № 3до договору № 713-22/02/2023 про надання правової допомоги від 07.04.2023, згідно якої сторони погодили наступне:
1. Сторони погодили викласти пункт 4.1.1. в наступній редакції, вартість правової допомоги у справі №904/1580/23 складає фіксовану суму у розмірі 70 000,00 грн.
2. Сторони погодили пункт 4.1.2. виключити.
3. Гонорар Адвокатського об'єднання повинен бути сплачений Клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішення суду.
Крім того, Адвокатським об'єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» (адвокатське об'єднання), укладено договір про надання правової допомоги від 22.02.2023 з адвокатом Сиротюком Романом Валерійовичем (адвокат), згідно п. 1.1. якого адвокатське об'єднання, на підставі звернення клієнта, доручає адвокату, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнтам адвокатського об'єднання в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Даний договір укладений на один рік та набирає чинності з моменту
його підписання.(п. 4.1. договору).
Також сторонами підписано акт № 2 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 713-22/02/2023 від 22.02.2023 від 02.10.2023, згідно якого сторони узгодили наступне:
1. Адвокатське об'єднання надало, а Клієнт прийняв послуги з професійної правової допомоги щодо захисту прав та інтересів Клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області по справі №904/1580/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошлях-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд» про стягнення заборгованості у розмірі 495 359,37 грн., які були визначені в Договорі про надання правової допомоги №713-22/02/2023 від 22.02.2023 та у Додатковій угоді №3 від 07.04.2023 до Договору №713-22/02/2023 від 22.02.2023.
2. Вартість наданих послуг становить фіксовану суму у розмірі 70 000,00 грн., що є гонораром Адвокатського об'єднання.
3. Клієнт зазначає про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих Адвокатським об'єднанням послуг з правової допомоги згідно умов Договору від 22.02.2023 року та Додаткової угоди від 07.04.2023.
4. Сторони погодили, що остаточна сплата передбаченої п.1.2. цього Акту вартості послуг здійснюється Клієнтом протягом 60 календарних днів з дати набрання з дати набрання рішення суду у справі №904/1580/23 законної сили.
5. Даний акт є підставою для проведення оплати вартості наданих послуг.
За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23.01.2014, «Горковлюк та Кагановський проти України» від 04.10.2018).
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судовому засіданні, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн. є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.
Слід зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 позов задоволено частково, а відтак в силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати, пов'язані із розгляд справи покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 25 872,00грн.
44 128,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу покладаються на позивач.а
Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" (53600, Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, с. Олександрівка, вул.. Степова, буд. 4; ідентифікаційний код 03579868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях-Транс" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, оф. 211; ідентифікаційний код 42595565) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 872,00грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В частині стягнення 44128,00 грн. витрат на правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.10.2023.
Суддя Н.Г. Назаренко