ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
17 жовтня 2023 р. Справа № 902/612/23
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Марущак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_1 ; факт. адреса : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/612/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 09.08.2023 року, зокрема, відкрито провадження у справі №902/612/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/612/23 арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання у справі на 23.10.2023 року.
11.08.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі №902/612/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
08.09.2023 року до суду від АТ "Сенс Банк" надійшла заява б/н від 08.09.2023 року (вх. № 01-36/935/23) (документ сформований в системі "Електронний суд") про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 310 399,89 грн у справі № 902/612/23.
Разом з тим, станом на 08.09.2023 року, суддя Тісецький С.С., перебував у відрядженні до 13.09.2023 року.
В зв'язку з цим, згідно розпорядження керівника апарату суду № 01-28/133/2023 від 08.09.2023 року було призначено повторний автоматизований розподіл вказаної вище кредиторської заяви, за результатами якого, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 року, відповідну кредиторську заяву розподілено судді Лабунській Т.І..
Ухвалою суду від 11.09.2023 року призначено заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 08.09.2023 року (вх. № 01-36/935/23) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/612/23 до розгляду в судовому засіданні на 17.10.2023 року.
Разом з тим, 14.09.2023 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
При цьому, 14.09.2023 року на підставі заяви судді Лабунської Т.І., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище заяву про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/612/23 передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
Ухвалою суду від 18.09.2023 року прийнято до свого провадження заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 08.09.2023 року (вх. № 01-36/935/23) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/612/23 та призначено відповідну кредиторську заяву до розгляду в судовому засіданні на 17.10.2023 року.
Водночас, 29.09.2023 року від АТ "Сенс Банк" до суду в паперовому вигляді надійшла заява б/н від 08.09.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 310399,89 грн у справі № 902/612/23 (із додатками).
Також, 10.10.2023 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло повідомлення № 02-163/2236 від 10.10.2023 року про результати розгляду вимог АТ "Сенс Банк" у справі № 902/612/23.
На визначену дату - 17.10.2023 року в судове засідання представники учасників цієї справи не з'явилися.
Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Відтак, суд оглянувши наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду кредиторської заяви АТ "Сенс Банк" за відсутності представників учасників цієї справи.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ "Сенс Банк" б/н від 08.09.2023 року доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 19.01.2023 року між ОСОБА_1 та АТ "Сенс Банк" була укладена угода про надання споживчого кредиту № 500744198.
Зазначена угода є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Сенс Банк", повний текст якого розміщено на офіційному сайті Кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Кредит надавався ОСОБА_1 на наступних умовах: тип кредиту "Кредит готівкою"; сума кредиту 293 220,02 грн; 12,99% ставка річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 108 міс.
Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Сенс Банк", ОСОБА_1 , зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
В результаті порушення, ОСОБА_1 , взятих на себе зобов'язань, в останнього перед кредитором - АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість, що станом на день відкриття провадження у справі становить 310 399,89 гривень, з яких : 290399,89 гривень - заборгованість за кредитом; 17 844,63 гривень - заборгованість по відсотках; 1 589,06 гривень - комісія.
На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора - АТ "Сенс Банк" до боржника - ОСОБА_1 в розмірі 310 399,89 грн - основного боргу, а також 5 368 грн - судових витрат та включити відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Водночас, згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. №02-163/2236 від 10.10.2023 року про результати розгляду вимог АТ "Сенс Банк" у справі № 902/612/23, сума за угодою про надання споживчого кредиту № 500744198 від 19.01.2023 р. складає 309833,58 грн (290 399,89 грн - заборгованість за кредитом + 17 844,63 грн - заборгованість по відсотках + 1 589,06 грн - коміся), а не 310 399,89 грн.
Разом з цим, за угодою про надання споживчого кредиту № 500744198 від 19.01.2023 року, укладеної між АТ "Сенс Банк" та ОСОБА_1 станом на 08.09.2023 року, керуючою реструктуризацією боржника частково визнаються вимоги АТ "Сенс Банк" в розмірі 308 244,52 грн та не визнаються вимоги в розмірі 1 589,06 грн, з огляду на приписи Закону України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".
Окрім цього, заява з грошовими вимогами від АТ "Сенс Банк" була створена в системі "Електронний суд" 08.09.2023 року, а тому, 30-денний строк на подання цієї заяви не пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 11.08.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 902/612/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Заява АТ "Сенс Банк" б/н від 08.09.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 310 399,89 грн у справі № 902/612/23 була сформована в системі "Електронний суд" - 08.09.2023 року та надійшла до суду 08.09.2023 року за вх. № 01-36/935/23, тобто в межах визначеного КУзПБ строку.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 грудня 2022 року року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 19.01.2023 року між АТ "Сенс Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Угоду про надання споживчого кредиту № 500744198, якою передбачено, зокрема, такі умови : тип кредиту - "Кредит готівкою"; сума кредиту - 293 220,02 грн; 12,99% ставка річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 108 міс; дата повернення кредиту - 19.01.2032 р..
Також, в матеріалах справи, наявна копія Додатку № 1 до Угоди про надання споживчого кредиту № 500744198 від 19.01.2023 року, яким визначено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, вказана вище угода, є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500744198, згідно якої Боржнику, надано кредит у сумі 293 220,02 грн, що підтверджується випискою АТ "Сенс Банк" по особовим рахункам за період з 19.01.2023 по 09.08.2023 станом на 21.08.2023 року.
Водночас, згідно наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 09.08.2023 за кредитним договором № 500744198 від 19.01.2023, загальна сума заборгованості складає 310 399,89 грн, з яких : 290 966,20 грн - заборгованість за кредитом; 17 844,63 грн - заборгованість по відсотках; 1 589,06 грн - комісія.
Принагідно суд, звертає увагу на те, що відповідно до згаданого вище розрахунку заборгованості та наданої суду виписки АТ "Сенс Банк" по особовим рахункам за період з 19.01.2023 по 09.08.2023 станом на 21.08.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 , було частково сплачено суму кредиту за кредитним договором № 500744198 від 19.01.2023 року в розмірі 2 253,82 грн.
Відтак, сума заборгованості ОСОБА_1 перед AT "Сенс Банк" за кредитом складає 290 966,20 грн (293 220,02 грн - 2 253,82 грн), яка вірно визначена у розрахунку заборгованості станом на 09.08.2023 за кредитним договором № 500744198 від 19.01.2023 року.
Отже, Заявником в описовій частині поданої кредиторської заяви помилково вказано, що заборгованість за кредитом становить 290 399,89 грн, однак вірно визначено заявлену до визнання загальну суму заборгованості в розмірі 310 399,89 грн (290 966,20 грн + 17 844,63 грн + 1 589,06 грн).
Водночас, суд зважає на те, що наразі в Україні введено воєнний стан.
Так, згідно ст. 1 Указу Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Згідно ч. 1 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до Закону України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесені зміни у розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнивши пунктами 18 і 19 (п. 2 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону).
Так, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Пунктом 1 Акцепту пропозиції на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 500744198 від 19.01.2023 року (копія наявна у справі) передбачено, що під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме : (а) за надання Кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті на укладення Угоди (далі - Акцепт) без ПДВ; (б) за обслуговування (управління) Кредиту :
- за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0,1% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ;
- за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 0,5% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ;
- за період з 25 по 108 місяць користування кредитом - 1,0% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ.
Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 09.08.2023 року вбачається, що за обслуговування кредиту AT "Сенс Банк" нараховано комісію в сумі 1 589,06 грн за період з 19.02.2023 р. по 09.08.2023 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні.
Отже, згідно наведених вище норм законодавства, заявлена до визнання Заявником комісія в сумі 1 589,06 грн за обслуговування кредиту по кредитному договору № 500744198 від 19.01.2023 року підлягає списанню кредитодавцем.
Відтак, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні кредиторської заяви AT "Сенс Банк" в частині визнання грошових вимог до Боржника в сумі 1 589,06 грн - комісії.
Разом з цим, як встановлено судом, грошові вимоги до Боржника в сумі 290 966,20 грн - заборгованість за кредитом та 17 844,63 грн - заборгованість по відсотках є правомірними та підтверджені наданими доказами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог AT "Сенс Банк" до ОСОБА_1 в сумі 308 810,83 грн (290 966,20 грн + 17 844,63 грн).
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Отже, договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Сенс Банк" відповідно до статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" є публічною частиною договору, до якого приєднався Боржник, підписавши наведену вище угоду, яка є індивідуальною частиною відповідного договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Сенс Банк" та ОСОБА_1 була укладена угода про надання споживчого кредиту № 500744198 від 19.01.2023 р., яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в AT "Сенс Банк", розміщеного на офіційному сайті AT "Сенс Банк" за посиланням - https://sensebank.com.ua/tarіfi-ta-umovi, та за своїм змістом і правовою природою є кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Сенс Банк" за кредитним договором № 500744198 від 19.01.2023 р. не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/612/23, подана в межах строку встановленого КУзПБ, та підлягає частковому задоволенню з мотивів наведених вище, і визнанню підлягають грошові вимоги до Боржника в розмірі 308 810,83 грн, як такі, що підтверджені наданими доказами, з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 368,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Задоволити заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 08.09.2023 року (вх. № 01-36/935/23) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/612/23, частково.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; факт. адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 308 810,83 грн - основного боргу (друга черга задоволення); а також 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/612/23.
3. В задоволенні заяви АТ "Сенс Банк" б/н від 08.09.2023 року (вх. № 01-36/935/23) в частині визнання кредиторських вимог до Боржника в розмірі 1 589,06 грн - комісії у справі № 902/612/23, відмовити.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/612/23.
5. Копію ухвали надіслати згідно переліку на електронні адреси: Поліщуку С.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; представнику АТ "Сенс Банк" Олейнік Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала підписана суддею - 20.10.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.