Справа №487/8912/21
Провадження №2-а/487/7/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2023 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді -Кузьменко В.В., при секретарі - Рафальської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправної та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
10.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправної та скасування постанови, в якій просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України ВМ №00001524 від 23.11.2021 року.
Позивач вказує, 23.11.2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. було складено постанову ВМ №00001524 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території Україїни, згідно якої його притягнуто адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1КУпАп та накладено на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. За змістом вказаної постанови, йому було інкриміновано порушення п. 22.5 ПДР України, а саме: рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів (навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5% (5,519 тон).07.12.2021 року, з метою уникнення процедур примусового стягнення, здійснено оплату застосованого адміністративного стягнення в сумі 8500 грн. Зазначає, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме не містить місця вчинення правопорушення, а також не містить обставин вчинення правопорушення.
Зазначає, що відповідач помилково та безпідставно в постанові зазначає, що перевищення навантаження на строєну вісь допущено транспортним засобом RENAULT MAGNUM 500 DXI, днз. НОМЕР_1 , що не відповідає дійсності, оскільки даний автомобіль взагалі не має строєної вісі. Відповідачем при здійсненні розрахунку величини перевищення навантаження на строєну вісь не враховано, що напівпречип KOEGEL д.н.з. НОМЕР_2 є контеровозом. Зазначає, що оскаржувана постанова містить недостовірні відомості щодо вчинення адміністративного правопорушення та водночас вказана постанова не містить викладу обставин вчинення адміністративного правопорушення позивачем , не відповідає вимогам Інструкції бланку та форми. Постанова не доводить пред'явленого позивачеві адміністративного правопорушення будь якими доказами чи обставинами.
Ухвалою суду від 17.12.2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
23.02.2022 року до суду надійшли пояснення до позову від ОСОБА_1
05.10.2022 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
05.10.2022 року до суду надійшов відзив від Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому представник просить повністю відмовити у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом досліджено постанову серії ВМ № 00001524 від 23.11.2021 року згідно якої позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, саме 23.11.2021 року об 11 год. 45 хв. за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська обл., відповідальною особою було допущено рух транспортного засобу RENAULT MAGNUM 500 DXI, днз. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначенихп. 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5% (5,519 тон), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 132-1 КУпАП.
Судом досліджено копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , відповідно до якого власником ТЗ RENAULT MAGNUM 500 DXI, днз. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .
Судом досліджено свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 , відповідно до якого власником ТЗ KOEGEL, днз. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 95 від 23.11.2021 року автомобільним перевізником здійснено перевезення пшениці врожаю 2021 року насипом, брутто - 43540 т, тара - 15440 т, нетто - 28100 т.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за змістом ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (ст. 119, ч. 2 ст. 122-2, ч. ч. 2, 3 ст. 132-1, ст. 132-2, ч. 5 ст. 133, ч. ч. 1, 2. 4, 5 і 7 ст. 133-1, ст. 133-2, ч. 2 ст. 134, абз. 4, 6 та 8 ст. 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (ч. 2 ст. 122-2, ч. ч. 2, 3 ст. 132-1, ст. 132-2, ч. ч. 1, 2, 4, 5 і 7 ст. 133-1, ст. 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (ч. 3 ст. 119, ч. 5 ст. 133, ч. 2 ст. 134, абз. 4, 6 та 8 ст. 135).
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. N 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, виходячи з того, що позивач притягався до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, передбаченого ч. 2 ст. 132-1КУпАП, розгляд таких справ віднесено до компетенції Укртрансбезпеки.
Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. ч. 2 і 3 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених ст. 279-7 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-3 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
1) така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння;
2) внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
3) особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. ч. 2, 3 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 132-2 цього кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-3 цього кодексу, або вантажовідправника.
Отже, позивач несе відповідальність за адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зафіксоване за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах).
Так, протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили до відповідача не надавалися докази, які підтверджують, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з володіння позивача, або внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу. Також і не зверталася до відповідача будь-яка інша особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надання документа (квитанції) про сплату відповідного штрафу.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є позивач.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. ч. 2, 3 вказаної статті постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, в оскаржуваній постанові ВМ №00001524 від 23.11.2021наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на здвоєні осі.
Що стосується інформації щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, інформації про напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, суд вважає, що така інформація не є обов'язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації.
При цьому, в п. 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі Інструкція), зафіксовані в автоматичному режимі, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.
Таким чином, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, містить усі передбачені положеннями ст. 283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені ст. 283 КУпАП, крім того постанова містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є допуск руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5 % (5,519 тон).
Згідно з ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Пунктом 22.5. ПДР визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5т), здвоєні осі - 16т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Так, факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами системи автоматичної фіксації зважування.
Габаритно-ваговий контроль проводився у пунктах автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю. При цьому, посадовими особами Укртрансбезпеки використовувалось вимірювальне обладнання автоматичних пунктів приладів автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів в русі WIM 23, Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач, як відповідальна особа, 23.11.2021 року допустила рух транспортного засобу RENAULT MAGNUM 500 DXI, днз. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР: загальної маси транспортного засобу на 5% (5,519 тон), що свідчить про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а отже і правомірність оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд встановивши обставини справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 23.11.2021 року серії ВМ №00001524 про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Кузьменко