Справа № 127/27095/23
Провадження № 3/127/7271/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
до Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №117576 від 27.08.2023, 27.08.2023 о 03 год. 40 хв. у м. Вінниці по вул. М. Ващука, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Alfa Romeo д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинивши повторно протягом року від 24.08.2023 постанова БАД/279857, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Виклик ОСОБА_1 здійснювався шляхом направлення судової повістки за допомогою SMS-повідомлення по вказаному у протоколі контактному номеру зв'язку особи, а також шляхом направлення судової повістки поштовими засобами зв'язку на адресу зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Суд вважає, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак, жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У рішенні від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.
Суд дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду приходить до наступного висновку.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 27.08.2023 о 03 год. 40 хв. у м. Вінниці по вул. М. Ващука, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Alfa Romeo д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинивши повторно протягом року від 24.08.2023 постанова БАД/279857, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт інспектора роти №1 взводу №2 УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Василя Ворніка від 27.08.2023 та витяг з бази «Армор» щодо ОСОБА_2 .
Згідно рапорту інспектора роти №1 взводу №2 УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Василя Ворніка від 27.08.2023, 27.08.2023 о 03:40 год. було зупинено транспортний засіб Alfa Romeo д.н.з. НОМЕР_2 у м. Вінниці по вул. М. Ващука, 5. Водієм виявився ОСОБА_1 . Під час первірки документів, було встановлено, що водій на має права керування транспортним засобом, а також вже притягався до відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП, постанова БАД/279857 від 24.08.2023.
Частиною 2 ст. 126 КупАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом без посвідчення водія на право керування ним у порушення вимог п. 2.1а Правил дорожнього руху. При цьому, вказані обставини зафіксовані відповідними належними доказами та жодним чином не спростовані.
Разом із тим, ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню. Повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
З матеріалів справи слідує, що 24.08.2023 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії БАД №279857 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Тобто слід констатувати, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП, що доведено матеріалами справи.
Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності та логічному взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достатніми для вирішення справи та такими, що узгоджуються між собою.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суд дійшов до наступного.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги вимоги 33 КУпАП, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом не встановлено наявність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, зокрема згідно довідки Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, водночас суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
Аналогічних висновків дійшов Вінницький апеляційний суд Вінницької області у постанові від 04 жовтня 2023 по справі №136/1715/23.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, застосувавши до нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення складає 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили про належність транспортного засобу ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.
Крім того, судовий збір у розмірі 536,80 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 126, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна