ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3262/23 Справа № 932/6512/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020040640000555 від 25 лютого 2020 року, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_8 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2023 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2023 року клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_10 задоволено, звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та кримінальне провадження щодо останнього закрито.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що ОСОБА_7 раніше, а також за період проведення досудового слідства та судового розгляду до кримінальної відповідальності за вчинення інших злочинів не притягувався, у розшуку не перебував, в той час як з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більше двох років, а отже відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України ОСОБА_7 не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно з обставинами, встановленими судом, 01.02.2020 близько 17.00 годин ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з колишньою дружиною ОСОБА_8 реалізуючи умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 умисно наніс останній один удар долонею правої руки в область обличчя, одинадцять ударів долонею правої руки та правою рукою зжатою у кулак у область голови, один удар лівою рукою зжатою у кулак в область голови, один удар ногою в область спини, один удар правою ногою в область верхньої третини лівої ноги потерпілої ОСОБА_8 , спричинивши потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: саден м'яких тканин голови, синця в лівій параорбітальній області, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
В апеляційній скарзі потерпіла просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, потерпіла посилається на ігнорування обвинуваченим судового виклику на 10.08.2023 з метою уникнення кримінальної відповідальності. На переконання апелянта, до обвинуваченого має застосовуватись строк давності у п'ять років. Окрім цього, потерпіла звертає увагу на те, що обвинуваченого було визнано винним у справі за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, де вона є потерпілою, а також зауважує, що кримінальне провадження закривалось слідчим 24.03.2020, проте це рішення було скасовано слідчим суддею лише 20 лютого 2023 року. Потерпіла вважає. Що цей строк з огляду на висновки Верховного Суду не має включатись до строку досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілої, яка апеляційну скаргу підтримала, прокурора та обвинуваченого, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наведені вимоги закону судом при ухваленні оскаржуваного рішення були дотримані.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, минуло два роки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами частини восьмої цієї статті закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що з дня вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України минули строки, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, керуючись наведеними вимогами закону, суд звільнив обвинуваченого від відповідальності та закрив кримінальне провадження у зв'язку з закінченням строків давності.
З наведеними висновками погоджується й суд апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання обґрунтованості судового рішення, колегія суддів виходить з того, що 01 лютого 2022 року строки притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 закінчились, прокурор ініціював розгляд судом питання про звільнення обвинуваченого від відповідальності, тоді як суд роз'яснив останньому суть обвинувачення, його права та наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав. При цьому, обставин ухилення обвинуваченого від слідства або вчинення ним іншого кримінального правопорушення судом встановлено не було.
З технічного запису судового засідання вбачається, що обвинувачений, частково визнав свою вину та клопотання прокурора підтримав. В свою чергу, суд переконався у тому, що останній правильно розуміє підстави для закриття провадження, які в такому разі не є реабілітуючими.
За цих умов, колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів у законності ухваленого судом рішення.
Доводи потерпілої про те, що обвинувачений один раз ухилився від явки до суду не заслуговують на увагу, оскільки строки притягнення до кримінальної відповідальності закінчились до надходження справи до суду.
Що стосується тверджень ОСОБА_8 , що зазначене кримінальне провадження закривалось слідчим, то ці обставини хоча і мають місце, проте жодним чином на обчислення строків притягнення до кримінальної відповідальності не впливають та мають значення лише для обчислення строків досудового розслідування.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміні або скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4