ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/2341/23 Справа № 206/4386/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2023 року про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від від 29 вересня 2023 року, скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - було повернуто скаржнику.
Рішення слідчого судді обґрунтовано тим, що скарга ОСОБА_6 викладена іноземною мовою, а тому вона підлягає поверненню особі, що її подала.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що висновок суду не ґрунтується на законі, оскільки ст. 304 КПК України визначено вичерпний перелік для повернення скарги заявнику.
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити з підстав, викладених в ній, ухвалі слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка осіб не перешкоджає судовому розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
З наявних в матеріалах судового провадження слідує, що 18.09.2023 року ОСОБА_6 звернулась до суду першої інстанції зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Повертаючи заявнику скаргу, слідчий суддя виходи із системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (ст. 12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), згідно яких - документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль, в тому числі, на стадії досудового розслідування провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
Слідчий суддя вважав, що виклавши свою скаргу іноземною мовою, заявник порушив вищевказані норми закону, що є підставою для повернення йому скарги, роз'яснивши заявнику його право на повторне звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком ухвали слідчого судді, оскільки він ґрунтується на положеннях Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК України, законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (ст. 12) та "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року №2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14).
Частина 1 ст. 29 КПК України закріплює положення, згідно з яким кримінальне провадження за КПК здійснюється державною мовою, і, відповідно, органи, які ведуть провадження, складають процесуальні документи саме цією мовою. Це положення ґрунтується на ст. 10 Конституції України, яка проголошує державною мовою в Україні українську. Державною (офіційною) мовою є мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя. Такою сферою і є кримінальне провадження.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні, ухваленому 14 грудня 1999 р. (справа про застосування української мови), положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", слід розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції).
Відповідно Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII від 25 квітня 2019 року (з подальшими змінами) єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Вказаний Закон України регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, відповідно до якого, мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Слід зазначити, що, зважаючи на Концепцію державної мовної політики, затверджену Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010, яка визначає стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору, повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України.
При цьому, слід врахувати, що відповідно до висновку «Європейської комісії за демократію через право», за особливих умов, що склалися в Україні, збалансована політика у мовній сфері вимагає належних гарантій для збереження державної мови як інструмента єднання суспільства. Рекомендацію «Європейської комісії за демократію через право» українському законодавчому органу визначено віднайти істотно прийнятніші способи підтвердження верховенства української мови як єдиної державної мови та вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві. Відповідно до чого і було створено Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної №2704-VIII від 25 квітня 2019 року.
Відповідно до п. 8 ч. 1 цього Закону українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.
Як зазначено в п. 1 ч. 6 вказаного Закону, кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.
У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови (ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).
Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (ст. 12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд апеляційної скарги в порядку статей 422, 422-1 КПК, або вирішується питання про відкриття апеляційного (касаційного) провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
У висновку про застосування норм кримінального процесуального закону, викладеному в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального Суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18) йдеться про те, що апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою. Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.
Очевидно, аналогічні рішення необхідно приймати також до скарг, поданих до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.
За таких обставин немає підстав ставити під сумнів обґрунтованість висновків слідчого судді, зазначених в оскаржуваній ухвалі, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованої думки щодо порушення заявником вищевказаних норм закону.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо невмотивованості та незаконності судового рішення є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду скарги.
З урахуванням наведеного, рішення слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2023 року про повернення скарги є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2023 року про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4