УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 440/7892/21
адміністративне провадження № К/990/33959/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі за позовом Державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг Полтавської області" до Державної аудиторської служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" про визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИВ:
У липні 2021 року Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужба від 23 червня 2021 року про результати моніторингу закупівлі за унікальним номером оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу №UА-2021-03-15-003176-а.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року апеляційну скаргу Держаудитслужби задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 11 травня 2023 року касаційну скаргу ТОВ Укртрансміст задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року апеляційну скаргу Держаудитслужби залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (повний текст складено 07 вересня 2023 року) Державна аудиторська служба України засобами поштового зв'язку 05 жовтня 2023 року надіслала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Заявник касаційної скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Предметом позову у цій справі є висновок Державної аудиторської служби України від 23 червня 2021 року про результати моніторингу закупівлі за унікальним номером оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу №UА-2021-03-15-003176-а.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Так, за правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що оскаржуючи судові рішення, скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Заявник касаційної скарги зазначив, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 02 листопада 2022 року у справі №120/14951/21-а та від 17 серпня 2022 року у справі №520/14902/2020 щодо застосування статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 зазначеної норми КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Також необхідною умовою є належне обґрунтування неправильного застосування цієї норми (відмінне від висновку Верховного Суду).
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 02 листопада 2022 року у справі №120/14951/21-а, оскільки лише вибіркове цитування уривків з постанови Верховного Суду без обґрунтування заявником подібності правовідносин у справі №120/14951/21-а до правовідносин цієї справи, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частиною четвертою статті 328 КАС України.
Водночас, посилаючись на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 17 серпня 2022 року у справі №520/14902/2020, скаржник вказав про подібність правовідносин до справи, що розглядається.
Так, відповідач, обґрунтовуючи подібність, зазначає про предмет позову (оскарження висновків про результати моніторингу публічних закупівель), однакове правове регулювання (норми Закону України «Про публічні закупівлі»), однакові умови застосування норм права (застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення публічних закупівель).
Водночас, правова позиція у справі №520/14902/2020 до спірних правовідносин цієї справи не підлягає до застосування, оскільки, зважаючи на різні фактичні обставини, правовідносини в цих справах не є подібними, позаяк зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що вирішуючи спір та задовольняючи позов у справі, яка розглядається, суди виходили саме з оцінки доказів у справі, наданих учасниками на підтвердження їхніх аргументів, зокрема з оцінки тендерної документації та тендерної пропозиції. Суд надав правову оцінку їхньому змісту на предмет відповідності вимогам замовника і висновки судів у цій справі щодо застосування норм матеріального права сформовано саме через призму доказів, що перевірялися судами на предмет спростування недоліків тендерної пропозиції, які були виявлені відповідачем під час моніторингу закупівлі, що стало підставою для складання спірного висновку.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Мотиви касаційної скарги та її аргументи зводяться до часткового опису обставин справи, цитування норм законодавства, з посиланням на обставини справи, що свідчать про переоцінку доказів у справі, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуте судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі за позовом Державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг Полтавської області" до Державної аудиторської служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко