УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №640/8857/21
адміністративне провадження № К/990/34010/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального управління Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального управління Військової служби правопорядку, в якому просив:
- визнати протиправними дії Центрального управління Військової служби правопорядку щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати Центральне управління Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Центрального управління Військової служби правопорядку, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного окладу за військовим званням за 2020 та за 2021 роки;
- зобов'язати Центральне управління Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного окладу за військовим званням за 2020 та за 2021 роки;
- визнати протиправними дії Центрального управління Військової служби правопорядку, які полягають у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації грошового забезпечення, яку ОСОБА_1 отримав під час проходження військової служби;
- зобов'язати Центральне управління Військової служби правопорядку провести перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, та здійснити виплату ОСОБА_1 невиплаченої суми перерахунку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Центрального управління Військової служби правопорядку щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язано Центральне управління Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- визнано протиправними дії Центрального управління Військової служби правопорядку, які полягають у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації грошового забезпечення, яку ОСОБА_1 отримав під час проходження військової служби;
- зобов'язано Центральне управління Військової служби правопорядку провести перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, та здійснити виплату ОСОБА_1 невиплаченої суми перерахунку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу Центрального управління Військової служби правопорядку залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Центрального управління Військової служби правопорядку, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного окладу за військовим званням за 2020 рік та зобов'язання Центрального управління Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного окладу за військовим званням за 2020 рік.
Прийнято у вказаній частині нове рішення.
Визнано протиправною бездіяльність Центрального управління Військової служби правопорядку, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного окладу за військовим званням за 2020 рік.
Зобов'язано Центральне управління Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного окладу за військовим званням за 2020 рік.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року залишено без змін.
10 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у цій справі.
Заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Предметом спору у цій справі є виплата військовослужбовцю усіх належних сум при звільненні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено.
Отже, у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального управління Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська