Справа № 755/6017/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12287/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Слободянюк А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Ніколаєнко Олени Миколаївни, подану в інтересах Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року про повернення позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлену у складі судді Слободянюк А.В., у справі № 755/6017/23, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2023 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк, для усунення недоліків, з дня отримання ним копії ухвали.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Ніколаєнко О.М., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк». Звертає увагу на те, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву банку без руху, зазначив, що позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 78, ч. 9 ст. 83, ст. 229 ЦПК України, проте вказані норми не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а тим більше не є правовою підставою для повернення позовної заяви, як такої, що подана з порушенням вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України. АТ КБ «ПриватБанк» подано позовну заяву з додержанням вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а відтак підстави для повернення позовної заяви відсутні. Звертаючись до суду із позовом, а в подальшому, усуваючи недоліки, викладені в ухвалі про залишення без руху позовної заяви, банк виклав зміст позовних вимог, спосіб захисту його прав та інтересів, також виклав обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зазначив докази, які підтверджують відповідні обставини. Звертає увагу на те, що до відкриття провадження у справі суд не може здійснювати оцінку доказів, та досліджувати їх, роз'яснювати, які докази можуть підтверджувати ті чи інші обставини. Залишення позовної заяви без руху з підстав недоведеності позовних вимог чи неналежності, недопустимості, недостовірності поданих доказів є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 15 травня 2023 року.
Колегія суддів вважає, що вказана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях175 і 177 ЦПК України.
У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом статей 13 та 175 ЦПК України, позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Положення ст. 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2023 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків скарги, з тих підстав, що до матеріалів даної позовної заяви додані письмові докази, крім правовстановлюючих документів банку, засвідчені з порушенням положень, передбачених Національним стандартом України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020» та норм ст. 95 ЦПК України. Крім того, судом зауважено, що до позовної заяви в якості доказу позивачем додано: «Анкета-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке», яка викладена іноземною мовою, що в свою чергу унеможливлює дослідження її змісту під час розгляду справи судом.
Копію вказаної ухвали суду було направлено позивачу АТ КБ «ПриватБанк» 25 травня 2023 року на електронну пошту, вказану в позовній заяві, а саме: 14360570@mail.gov.ua (а.с. 17).
30 травня 2023 року на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2023 року представником АТ КБ «ПриватБанк» було направлено на поштову адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої були додані належним чином завірені копії документів, долучених до позовної заяви (а.с. 18-88).
З огляду на вищевикладене не можна вважати, що позивач, отримавши копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухилився від виконання зазначених в ній вимог, оскільки на її виконання (у межах встановленого судом строку для усунення недоліків) банком до суду першої інстанції направлено відповідну заяву про усунення недоліків.
Зі змісту позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк», яка викладена українською мовою, тобто, відповідає вимогам ЦПК України, Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року, а також заяви про усунення недоліків убачається, що банком зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи він надав докази, якими, на його думку, ці обставини підтверджуються.
Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху.
Банк в повній мірі виконав вимоги суду першої інстанції, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а тому підстав повертати позовну заяву банку у суду першої інстанції не було.
Колегія суддів звертає увагу на те, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.
З огляду на вищевикладене, висновки суду першої інстанції про визнання неподаною та повернення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» є помилковими.
Таким чином, апеляційна скарга Ніколаєнко О.М., подана в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», підлягає задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Ніколаєнко Олени Миколаївни, подану в інтересах Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року скасувати та направити справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді