КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 756/8214/23
№ апеляційного провадження: 33/824/4546/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києвавід 10 серпня 2023 року під головуванням судді Жежери О.В., у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
УСТАНОВИЛА:
Постановою Оболонського районного суду м. Києвавід 10 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Судом встановлено, що 08 червня 2023 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1 в м. Києві, по вул. Полярній, 7, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці, порушення мови. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №477768, №475446. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з указаною постановою, 10 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій за змістом просив скасувати постанову в частині позбавлення права керування транспортними засобами залишивши при цьому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що вину у вчиненні даного правопорушення визнає та просить суворо не карати. Щиро розкаюється у вчиненому, усвідомлює що його дії є вкрай неприпустимими, а така поведінка є неприйнятною.
Вказує, що Оболонським районним судом м. Києва не були з'ясовані обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, тобто не були дотримані вимоги ст. 34 КУпАП.
Зазначає, що він перебуває на військові службі з призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 з 21 березня 2022 року, яка пов'язана з постійним використанням автотранспорту. Таким чином, позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом позбавить його можливості виконувати важливу місію у важкий для нашої країни час, де йде війна у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що дії вчинені ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або держаним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено. ОСОБА_1 вважає, що йому слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувану постанову винесену 10 серпня 2023 року в день її винесення він не отримував. В подальшому з 18 серпня 2023 року по 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 був звільнений у відпустку та перебував за межами м. Києва, а тому не мав об'єктивної можливості ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням. Оскаржувану постанову отримав лише 07 вересня 2023 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 34).
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 рокуяк такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Під час апеляційного розгляду суд заслухав пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її з наведених в ній підстав.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, апеляційний суд бере до уваги і те, що, відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за N 1103 (далі Порядок).
Відповідно до п. п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що водії перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 440220 08 червня 2023 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1 в м. Києві, по вул. Полярній, 7, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці, порушення мови. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №477768, №475446. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
З відеозапису бодікамери працівників поліції, убачається зупинка автомобіля марки «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, за що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Від підпису протоколу водій також відмовився. При цьому поводив себе агресивно, вживав нецензурну лексику до працівників поліції та не пред'явив посвідчення водія (а.с. 7).
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7135106, за не пред'явлення для перевірки посвідчення водія, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, й накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн (а.с. 5).
Більше того, відеозаписом бодікамери зафіксовано зізнання ОСОБА_1 в тому, що він вживав алкоголь.
Вищенаведені докази, які є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень під час їх збирання у ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
При оцінці доводів апеляційної скарги апеляційний суд також бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.
Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції…, та відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2. 5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних речовин чи лікарських препаратів. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, у тому числі наркотичного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Таким чином норми ПДР встановлюють у першу чергу обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Відомості, які наявні у матеріалах справи у своїй сукупності підтверджують, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, а саме на місці зупинки, а також в медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги, щодо визнання у вчиненні даного правопорушення вини, а також не з'ясування судом обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, тобто не дотримані вимоги ст. 34 КУпАП, судом відхиляються, оскільки згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Крім того, поліцейським було зачитано орієнтування та повідомлено, що водій на автомобілі «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1 в той же день о 20 год 47 хв. ледь не збив пішохода. Вказані обставини підтверджуються дослідженим апеляційним судом відеозаписом.
Не приймаються до уваги й доводи скарги, що ОСОБА_1 є військовим, а позбавлення керування транспортним засобом не дозволить виконувати йому важливі місії, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Вживання ОСОБА_1 алкоголю та після керування транспортним засобом є порушенням, а маніпуляції, що він має статус військового службовця є неприйнятними та не звільняють його від відповідальності передбаченої чинним законодавством України.
При цьому, поліцейські роз'яснили водію його права та наслідки відмови від проходження освідування та зафіксували, що ОСОБА_1 , відмовився від підписання протоколу.
Дослідивши наявний у матеріалах справи відеозапис, апеляційний суд констатує, що відеоматеріал надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та проаналізувати поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, на переконання апеляційного суду, відеоматеріал, на якому у хронологічній послідовності відтворена подія за участі ОСОБА_1 та його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Інші доводи, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не впливають на законність оскаржуваної постанови, оскільки сукупність доказів, які містяться у матеріалах справи, апеляційний суд вважає достатніми для висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, оскільки відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, за що відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 своїх обов'язків водія не виконав і вимог Правил дорожнього руху не дотримався.
Накладаючи на ОСОБА_1 стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, районним судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та поведінку.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення з достатньою повнотою досліджені судом на виконання вимог ст. 280 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю наведених у постанові суду доказів, при розгляді справи суддею першої інстанції не було допущено порушень вимог закону щодо всебічного, об'єктивного та повного розгляду справи, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП.
За таких обставин підстав для скасування постанови районного суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік з урахуванням характеру вчиненого правопорушення апеляційна інстанція не вбачає.
З огляду на що постанова Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києвавід 10 серпня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар