ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2023 р. справа № 300/5283/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гомельчука С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 15152,69 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач, ДПС) звернулось до суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 15562,69 грн.
Позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області мотивовані тим, що за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 15152, 69 грн, що виник внаслідок несплати податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а саме основного платежу в сумі 12251,68 грн, відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи №5817 від 11.05.2018 за звітний період 2017 рік на суму 2880,00 грн, у зв'язку з частковою сплатою, сума до стягнення становить 880,00 грн; поданої податкової декларації про майновий стан і доходи №5413 від 18.03.2019 за звітний період 2018 рік на суму 8041,68 грн; поданої податкової декларації про майновий стан і доходи №10816017 від 12.02.2020 року за звітний період 2019 рік на суму 3330,00 грн. та штрафної санкції у сумі 2380 грн відповідно до податкових повідомлень-рішень, пені в сумі 521,01 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк податковий борг не сплачено, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідача.
Ухвалою від 11.08.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за адресою державної реєстрації місцезнаходження та отримана 22.08.2023. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
У період з 06 жовтня 2023 року по 13 жовтня 2023 року головуючий суддя у справі перебував у відпустці.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області та є платником податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно подано податкові декларації про майновий стан і доходи, відповідно до яких визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітних (податкових) періодів:
- податкова декларація про майновий стан і доходи №5817 від 11.05.2018за звітний період - 2017 рік на суму 2880,00 грн, у зв'язку з частковою сплатою, сума до стягнення становить 880,00 грн;
- податкова декларація про майновий стан і доходи №5413 від 18.03.2019 за звітний період - 2018 рік на суму 8041,68 грн;
- податкова декларація про майновий стан і доходи №10816017 від 12.02.2020 за звітний період - 2019 рік на суму 3330,00 грн.
Сума податкового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем по податковим деклараціям, становить 12251,68 грн.
10 грудня 2018 року позивачем проведено перевірку дотримання фізичною особою-підприємцем обов'язку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи, який оформлено актом камеральної перевірки про порушення правил дотримання обов'язків щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 10.12.2018 № 009574/09-19-50-13/ НОМЕР_1 , встановлено порушення пп.49.18.5 п.49.18 ст 49 Податкового кодексу України (в редакції 25.11.2018 року, що діяла на момент вчинення правопорушення та застосування штрафної санкції), а саме несвоєчасне подання податкової декларації за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців - протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Граничний термін надання декларації 09.02.2018, дата отримання органом ДФС - 11.05.2018.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми “ПС” №0151835013 від 10.12.2018, яким відповідачу визначено штрафну санкцію у розмірі 170 грн.
Перевіркою дотримання фізичною особою-підприємцем обов'язку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи, який оформлено актом камеральної перевірки про порушення правил дотримання обов'язків щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.07.2019 № 007897/09-19-50-13/ НОМЕР_1 , встановлено порушення пп.49.18.5 п.49.18 ст 49 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців - протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Граничний термін надання декларації 11.02.2019, дата отримання органом ДФС - 18.03.2019..
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми “ПС” №0111185013 від 16.07.2019, яким відповідачу визначено штрафну санкцію у розмірі 1190 грн.
28 квітня 2020 року податковим органом проведено перевірку дотримання фізичною особою-підприємцем обов'язку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи, за результатами якого складено акт камеральної перевірки про порушення правил дотримання обов'язків щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи від № 006497/09-19-50-33/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової декларації за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців - протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Граничний термін надання декларації 10.02.2019, дата отримання органом ДФС - 12.03.2019.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми “ПС” №00763250033 від 28.04.2020, яким відповідачу визначено штрафну санкцію у розмірі 1020 грн.
Крім того, відповідачу нараховано пеню в сумі 521,01 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу та отримані ним.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податківта зборів згідно з цим Кодексом.
За підпунктом 14.1.156 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.54.1.ст 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Як з'ясовано судом, відповідачем не сплачено у повному обсязі суму узгодженого грошового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях про майновий стан і доходи.
Пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України (в редакції від 25.11.2018) передбачено, що не подання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке не подання або несвоєчасне подання.
Відповідно до вимог п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п. 54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. ОСОБА_1 не оскаржував вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.
За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п.58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як зазначалось судом, податкові повідомлення - рішення направлялись відповідачу за його податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та є належним чином йому врученими. Проте, ФОП ОСОБА_1 протягом строку, визначеного п. 57.3 ст. 57 ПК України податкове зобов'язання не сплачено.
За п.56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Статтею 56 ПК України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів. За положенням пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідач не оскаржив направлені йому податкові повідомлення - рішення, відтак податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно є узгодженим.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.4. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання податкового повідомлення-рішення.
Згідно з вимогами статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" за № 0000839-1304-0911 від 18.01.2022 на суму 17819,32 грн, яка наявна серед матеріалів справи. Вказана вимога була направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштових відправлень та отримана відповідачем 27.01.2022 .
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На переконання суду, позивачем доведено обставини, на яких грунтувались його позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено в повному обсязі.
Оскільки на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено в повному бсязі, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 15152,69 грн є обґрунтованими, а позов таким, який слід задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не належать до відшкодування позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 15152,69 грн (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят дві гривні шістдесят дев'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.