ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 жовтня 2023 року Справа № 280/6174/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків (пр. Поля Олександра, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (далі - позивач або ПрАТ «Пологівський ОЕЗ») до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови Приватному акціонерному товариству «Пологівський олійноекстракційний завод» у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оформлені листом № 4086/6/32-00-07-02 від 13.07.2023;
зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків утриматися від вчинення дій щодо складання акту документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», що проводилася згідно наказу № 392 від 16.11.2021.
Обґрунтування позовних вимог викладено позивачем у позовній заяві, в якій зазначено, що дії відповідача щодо відмови позивачу у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оформлені листом № 4086/6/32-00-07-02 від 13.07.2023 р., є протиправними та вчинені всупереч вимогам законодавства, виходячи з наступного.
Ухвалою суду від 08.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Заперечення проти позовних вимог викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву від 22.08.2023. Відповідач вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, а доводи, наведені в позовній заяві, не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства. Відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
14.08.2023 від представника позивача надійшло два ідентичних клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 15.08.2023 у задоволенні клопотань представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
04.09.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву (№ 0109/04-1). Позивач вважає, що доводи та аргументи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують доводів, аргументів та доказів позивача, наведених у позовній заяві, та є необґрунтованими. Позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 19.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотань представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи №280/6174/23 у порядку загального позовного провадження та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено, що ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» (код ЄДРПОУ 00384147) зареєстроване як юридична особа 31.07.1995, номер запису 10921200000000003, основний вид діяльності (за КВЕД) 10.41- Виробництво олії та тваринних жирів; перебуває на податковому обліку з 31.07.1995.
До 23.01.2023 місцезнаходження позивача було зареєстроване за адресою: Україна, 70600, Запорiзька обл., Пологiвський район, м. Пологи, вул. Ломоносова, буд. 36. За цією адресою знаходиться цілісний майновий комплекс олійноекстракційного заводу позивача.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079) від 16 листопада 2021 р. № 392 з 30 листопада 2021 р. відповідачем проводилась документальна планова виїзна перевірка позивача за період діяльності з 01.07.2019 по 30.09.2021 року.
Перевірка проводилась з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Наказом відповідача від 10.01.2022 № 1 строк проведення перевірки продовжено на 30 робочих днів.
Згідно з наказом відповідача від 31.01.2022 № 11-п перевірку зупинено з 02.02.2022 на 30 робочих днів.
З 24.02.2022 перевірку зупинено у зв'язку з воєнним станом. Станом на дату розгляду цієї справи в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують відновлення проведення перевірки.
24 лютого 2022 року розпочалася збройна агресія Російської Федерації (далі - РФ) проти України, а саме повномасштабне військове вторгнення країни-агресора РФ на суверенну територію держави України, яке супроводжувалося обстрілами крилатими ракетами великої дальності майже всіх міст України.
У зв'язку із зазначеною військовою агресією РФ проти України 24.02.2022 Президентом України було видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який на підставі відповідних Указів Президента України неодноразово продовжувався; зокрема на час вирішення спору продовжено з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» станом на 25 квітня 2022 року Пологівську міську територіальну громаду Запорізької області віднесено до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
На час вирішення спору згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територію Пологівської міської територіальної громади Запорізької області віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій з 03.03.2022.
Таким чином, внаслідок збройної агресії РФ проти України з початку березня 2022 року територія Пологівської міської територіальної громади Запорізької області, в тому числі територія ПрАТ «Пологівський ОЕЗ», була окупована військовими підрозділами держави-агресора.
У зв'язку з окупацією військовими підрозділами держави-агресора території позивача він втратив контроль над своїм цілісним майновим комплексом, в тому числі адміністративними будівлями та офісними приміщеннями, де зберігалися первинні документи позивача.
У зв'язку із неможливістю вивезення своїх первинних документів з тимчасово окупованої території міста Пологи Запорізької області на підконтрольну державним органам України територію позивач направив відповідачу Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 14.06.2023 № 1406/04-2.
Вказаним Повідомленням позивач, посилаючись на підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України повідомив відповідача про окупацію території ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ та пов'язану з цим неможливість для позивача вивезти на підконтрольну державним органам України територію свої первинні документи, що підтверджують факти здійснення господарських операцій (згідно переліку).
У відповідь на Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 14.06.2023 № 1406/04-2 (далі - Повідомлення) позивач отримав лист відповідача № 4086/6/32-00-07-02 від 13.07.2023 (далі - Лист).
Відповідно до Листа відповідач за результатами розгляду Повідомлення позивача повідомив його про те, що за період діяльності з 01.07.2019 по 30.09.2021 в ході планової документальної перевірки за наказом № 392 від 16.11.2021р. досліджені документи, необхідні для здійснення висновку та складання акту документальної планової перевірки, таким чином норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в частині застосування мораторію на проведення перевірки не можуть бути реалізовані до вказаної перевірки.
Не погоджуючись із вищезазначеними діями суб'єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Відповідно до підпункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Так, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 ПК України.
Своїм листом № 4086/6/32-00-07-02 від 13.07.2023 (далі - Лист) відповідач повідомив позивача про те, що за період діяльності з 01.07.2019 по 30.09.2021 в ході планової документальної перевірки за наказом № 392 від 16.11.2021 досліджені документи, необхідні для здійснення висновку та складання акту документальної планової перевірки, таким чином норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в частині застосування мораторію на проведення перевірки не можуть бути реалізовані до вказаної перевірки.
У позовній заяві позивач вказує на те, що він тлумачить формулювання, вжите відповідачем у своєму Листі, а саме: «не можуть бути реалізовані до вказаної перевірки», - як таке, що означає, що норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не можуть бути застосовані до перевірки позивача в частині застосування мораторію на її проведення.
Відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків / податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків / податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв'язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 цього розділу, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.
Отже, на момент розгляду цієї справи в Україні запроваджено та діє мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні, поданому відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, податкових (звітних) періодів.
Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що мораторій на проведення документальних перевірок, розповсюджується на перевірку позивача, призначену відповідно до наказу відповідача № 392 від 16.11.2021.
Відповідно до абзацу 10 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
У Листі відповідач, як на підставу для відмови у застосуванні до позивача вищезазначеної норми ПК України, посилається на те, що ним досліджені документи, необхідні для здійснення висновку та складання акту документальної планової перевірки.
Як слідує з матеріалів справи, в процесі проведення перевірки позивач отримав запит відповідача про надання документів від 21.12.2021. За твердженням позивача, до зупинення перевірки позивач не встиг надати відповідачу на вивчення всі документи, зазначені в запиті. Окрім того, після зупинення перевірки, як стверджує позивач, ним було отримано від відповідача додаткові запити про надання документів:
- про надання документів до перевірки № 1 від 01.02.2022;
- про надання пояснень та їх документальних підтверджень № 2 від 01.02.2022;
- про надання пояснень та їх документальних підтверджень № 3 від 01.02.2022;
- про надання документів до перевірки № 4 від 01.02.2022;
- про надання документів до перевірки № 5 від 01.02.2022.
Проте, за твердженням позивача, у зв'язку із збройною агресію РФ проти України та окупацією території позивача він з об'єктивних причин був позбавлений можливості надати відповідачу документи згідно зазначених запитів. Таким чином, відповідач не дослідив та не міг дослідити в рамках перевірки відповідні документи та не має достатньої інформації/документів для здійснення висновку та складання акту документальної планової перевірки щодо перевірки.
Відповідач не заперечив та не спростував зазначені твердження позивача, зокрема про направлення відповідних запитів позивачу.
Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки податкова перевірка не була поновлена та не була завершена відповідачем, останній не може стверджувати, що ним були досліджені всі документи, необхідні для здійснення висновку та складання акту документальної планової перевірки щодо перевірки.
Суд також погоджується із твердженням позивача, що чинне законодавство України не пов'язує виникнення підстав для можливості чи неможливості застосування мораторію на проведення перевірки з фактом не дослідження чи дослідження документів, необхідних для здійснення висновку та складання акту документальної перевірки.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 73-76 КАС України докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд критично ставиться до твердження відповідача, наведеного у Листі, про те, що ним були досліджені всі документи, необхідні для здійснення висновку та складання акту документальної планової перевірки позивача.
Таким чином, на думку суду, зазначений у Листі висновок відповідача про неможливість застосування норм підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо перевірки позивача у зв'язку з дослідженням документів, необхідних для здійснення висновку та складання акту документальної перевірки, є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Згідно підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем подання позивачем відповідачу Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 14.06.2023 р. № 1406/04-2 згідно приписів підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територію Пологівської міської територіальної громади Запорізької області віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій з 03.03.2022.
Суд погоджується з доводами позивача, що останній має правові підстави для застосування до нього положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 10 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
На думку суду, зі змісту підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України чітко слідує, що контролюючий орган після отримання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та у разі відмови у застосуванні положень цього підпункту зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за результатами розгляду Повідомлення позивача про неможливість вивезення первинних документів від 14.06.2023 р. № 1406/04-2 відповідач підписав лист № 4086/6/32-00-07-02 від 13.07.2023 р. (далі - Лист).
На думку суду, зазначений Лист не є рішенням про відмову у застосуванні до позивача положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в розумінні зазначеної норми ПК України. Окрім того, цей Лист не містить належних підстав та доказів для такої відмови.
Отже, підписання відповідачем Листа, а не рішення про відмову, є порушенням процедури, встановленої підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що відповідачем не здійснено належного розгляду Повідомлення позивача та не прийнято рішення, яке є актом суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та ПК України та створює відповідні правові наслідки для позивача.
За таких умов, оскаржувані дії відповідача щодо відмови позивачу у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оформлені листом № 4086/6/32-00-07-02 від 13.07.2023, є протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.
Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують наведені позивачем аргументи та доводи.
У своїй позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій щодо складання акту документальної планової перевірки позивача, що проводилася згідно наказу № 392 від 16.11.2021 р.
Суд вважає зазначену вимогу позивача обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Протиправні дії відповідача щодо відмови у застосуванні до позивача підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оформлені Листом відповідача, порушують відповідні права та законні інтереси позивача. Так, внаслідок таких дій відповідача позивач позбавляється своїх законних прав та інтересів, що передбачені зазначеною нормою ПК України та зазначені у позовній заяві.
У разі визнання судом неправомірними (протиправними) дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматись від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Як зазначено та обґрунтовано вище, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що мораторій на проведення документальних перевірок, розповсюджується на перевірку позивача, призначену відповідно до наказу відповідача № 392 від 16.11.2021.
Таким чином, складання відповідачем акту документальної планової перевірки позивача, що проводилася згідно наказу № 392 від 16.11.2021, в умовах дії встановленого ПК України мораторію на її проведення, на думку суду, буде незаконним та призведе до порушення відповідних законних прав та інтересів позивача. Отже, застосування судом такого способу захисту прав та інтересів позивача, як зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо складання акту документальної планової перевірки, є обґрунтованим, ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення та/або дії відповідача.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірність своїх дій.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків (пр. Поля Олександра, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови Приватному акціонерному товариству «Пологівський олійноекстракційний завод» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147) у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оформлені листом № 4086/6/32-00-07-02 від 13.07.2023 р.
Зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків утриматися від вчинення дій щодо складання акту документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147), що проводилася згідно наказу № 392 від 16.11.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків (пр. Поля Олександра, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5, код ЄДРПОУ 00384147) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.10.2023.
Суддя А.В. Сіпака