ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року Справа № 280/5659/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
20.07.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв'язку 17.07.2023, ОСОБА_1 (далі - позивач), в якій представником зазначено адвоката Насонову Марину Сергіївну, до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо обчислення вислуги років в календарному та пільговому обчисленні, а саме не 50%, а окремо: надбавка за вислугу років складає в пільговому обчисленні складає 45% та надбавка за вислугу років в календарному обчисленні складає 30%;
- зобов'язати Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України обчислити вислугу років, а саме: окремо календарний та окремо пільговий періоди при обчисленні вислуги років та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням процентної надбавки: надбавка за вислугу років складає в пільговому обчисленні складає 45% та надбавка за вислугу років в календарному обчисленні складає 30%;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу згідно оновленої довідки, а саме надбавку за вислугу років, окремо в календарному та окремо в пільговому обчисленні, починаючи з січня 2018 року (з урахуванням індексації) та постійно.
Крім того, просить розглянути справу за правилами позовного провадження з обов'язковим викликом сторін.
Ухвалою від 25.07.2023 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
Відповідно до ухвали від 25.07.2023 позивачу необхідно було у встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом із доказами поважності таких причин.
02.08.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому представник просить поновити строк звернення до суду.
Ухвалою судді від 08.08.2023 позовну заяву в частині позовних вимог до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України було повернуто позивачу через пропуск строку звернення до суду.
Ухвалою від 08.08.2023 було відкрите спрощене позовне провадження за позовними вимогами до відповідача.
Позовні вимоги до відповідача обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 29.05.1990. Зазначає, що він не згоден із розрахунком вислуги років та, відповідно, надбавки за вислугу років. Вважає, що по трьом окремим періодам вислуга років підлягає обчисленню в календарному та пільговому обчисленню окремо: перший період - період військової служби в календарному обчисленні - 7 років 4 місяці 12 днів, надбавка за вислугу років - 30%; другий період - участь у бойових діях (один місяць служби рахується за три місяці) - 9 місяців 15 днів; третій період - льотна праця (один місяць служи рахується за два місяці) - 21 рік 5 місяців 6 днів. Тобто в пільговому обчисленні вислуга років позивача становить 22 роки 2 місяці 21 день та за таку вислугу років надбавка має становити 45%. Позивач вважає, що йому має бути визначена надбавка за вислугу років у розмірі 75%, а не 50%. Відповідач повинен був перед тим, як нарахувати позивачу пенсію перевірити законність довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідач у поданому до суду 29.08.2023 письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що до спірних правовідносин належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду. Також зазначає, що здійснити перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення з включенням інших видів, ніж ті, які виплачуються діючим військовослужбовцям з 01.01.2018 є протиправним. Також зазначає, що перерахунок пенсії має проводитися з 01.04.2019. Крім того зазначає, що пенсія не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що пенсію позивача було проіндексовано, але виплату обмежено максимальним розміром, відповідно до вимог чинного законодавства.
16.10.2023 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, про відсутність обмеження строку звернення до суду із вимогами про перерахунок пенсії. Також зазначає, що календарна та пільгова вислуга років зазначаються та обчислюються окремо, а не сумуються в бік зменшення. Крім того, зазначає. Що позивач має право на перерахунок пенсії з січня 2018 року з урахуванням індексації за період з січня 2018 року по день винесення рішення та постійно.
Крім того, 16.10.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про встановлення судового контролю, просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення, а саме зобов'язати відповідача Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України у встановлений судом строк надати звіт про виконання судового рішення; встановити судовий контроль за виконанням рішення, а саме зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у встановлений судом строк надати звіт про виконання судового рішення.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію, який був доданий позивачем до позову, складеного Центральним фінансовим управлінням Міністерства оборони СРСР станом на 22 січня 1990 року позивачу була визначена вислуга років - 29 років 2 місяці 21 день, з яких період служби в календарному обчисленні - 17 років 11 місяці 23 днів, а саме: за період з 09.11.1971 по 27.11.1973 - 2 роки 18 днів, за період з 12.02.1974 по 17.01.1990 - 15 років 11 місяців 5 днів; період служби в пільговому обчисленні - з розрахунку один місяць служби за три місяці (за період з 09.02.1979 по 14.05.1979 - 3 місяці 5 днів) - 6 місяці 10 днів, оскільки 3 місяці та 5 днів увійшли до періоду служби в календарному обчисленні, з розрахунку один місяць служби на льотній роботі в реактивній бойовій авіації за два місяця служби (за періоди з 19.03.1977 по 09.02.1979 та з 14.05.1979 по 12.03.1988) - 10 років 8 місяців 18 днів, оскільки 10 років 8 місяців 18 днів вже зараховані до періоду служби в календарному обчисленні.
З листа Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.09.2021 №3009/с вбачається, що при призначенні пенсії позивачу Запорізьким ОВК проведено донарахування неврахованого періоду служби з дня складання зазначеного вище розрахунку по день звільнення з військової служби - 29.05.1990 та донараховано до вислуги років період служби в календарному обчисленні по 29.05.1990, який склав 18 років 4 місяці 5 днів, при цьому період служби в пільговому обчисленні у позивача не змінився.
Отже, станом на дату звільнення позивача з військової служби період його служби в календарному обчисленні становив 18 років 4 місяці 5 днів, в пільговому обчисленні - 11 років 2 місяці 28 днів, відповідно вислуга років - 29 років 7 місяців 3 дні.
З матеріалів справи вбачається, що у довідках про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, від 27.03.2018, 10.12.2018, які складені ІНФОРМАЦІЯ_1 , та від 18.10.2021, яка складена Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки розмір надбавки позивача за вислугу років визначений у 50%. Матеріали справи не містять будь-якої інформації про те, що під час проходження позивачем військової служби ним отримувалась надбавка за вислугу років в більшому розмірі, як і інформація про складові грошового забезпечення позивача під час проходження військової служби в радянській армії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №280/1475/22, яке набрало законної сили 11.08.2022, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.08.2021 № 1710/с про розмір грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.08.2021 № 1710/с, з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
28.04.2023 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив: провести вірний розрахунок, згідно діючого законодавства України та щодо обчислення вислуги років в календарному та пільговому обчисленні, а саме не 50% за вислугу років, а 75% за вислугу років; нарахувати та виплатити позивачу - 25% за вислугу років, починаючи з січня 2018 р. постійно; нарахувати та виплатити позивачу індексацію за весь період не донарахування 25%.
Листом від 09.05.2023 №0800-0203-8/27596 відповідач повідомив, що розмір пенсії позивача на теперішній час розрахований на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №280/1475/22, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.08.2021 №1710/с, з урахуванням всіх його складових, в тому числі надбавки за вислугу років у розмірі 50%. Також зазначено, що згідно додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» максимальний розмір надбавки за вислугу років складає 50%.
Враховуючи викладене позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
В даному випадку не відбулось жодної з подій, з якої настає обов'язок відповідача перерахувати пенсію позивача (відсутнє рішення уряду не виконане відповідачем та відсутня довідка для перерахунку пенсії позивача з показниками, відмінними від тих які вже були предметом судового розгляду у справі №280/1475/22, факт виконання якого відповідачем позивач не заперечує).
Крім того, суд зазначає, що довідка Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.08.2021 № 1710/с за формою та змістом відповідає вимогам додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, яким не передбачено окреме визначення вислуги років за періоди служби в календарному та пільговому обчисленні. При цьому розмір надбавки за вислугу років, визначений у зазначеній довідці, є максимальним.
Отже, у відповідача відсутній обов'язок перераховувати пенсію позивача та перевіряти зазначену довідку, окрім як встановлений судовим рішенням у справі 280/1475/22.
Щодо доводів позивача про обов'язок відповідача перевірити довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, суд зазначає, що зазначеним судовим рішенням у справі №280/1475/22, прийнятим за наслідком звернення позивача до суду, на відповідача був покладений обов'язок перерахувати пенсію позивача, виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.08.2021 № 1710/с, тобто відповідач повинен здійснити перерахунок саме виходячи з наведених у зазначеній довідці даних.
Відповідно, відповідач не має права вчиняти дії які суперечитимуть судовому рішенню, яке набрало законної сили, а відтак, ці доводи позивача є очевидно необґрунтованими.
Стосовно твердження позивача про те, що вислуга років у довідці для перерахунку його пенсії має поділятися на вислугу років у календарному обчисленні та вислугу років у пільговому обчисленні суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пп. 1 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виплата надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу встановлена в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Додатком 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 визначені розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, відповідно до якого розмір надбавки визначений у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням залежно від періоду вислуги: від 1 до 5 років - 25%, від 5 до 10 років - 30%, від 10 до 15 років - 35%, від 15 до 20 років - 40%, від 20 до 25 років - 45%, 25 років і більше - 50%.
Пунктами 1-3 розділу IV «Виплата надбавки за вислугу років» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:
зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (зі змінами);
проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);
проходження військової служби під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Суд зазначає, що в даному випадку не відбулось перерахунку періоду військової служби позивача (ані в календарному, ані в пільговому обчисленні), цей період був визначений станом на дату звільнення позивача з військової служби 29.05.1990.
З наведених норм вбачається, що вислуга років це періоди військової служби, які вираховуються в календарному та, у разі наявності на це правових підстав, у пільговому обчисленні. Тобто календарне та пільгове обчислення здійснюється саме періодів військової служби, а вислуга років це узагальнення цих періодів.
Щодо посилання позивача на норму наказу Міністерства оборони України від 11.06.2006 №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», то як зазначає сам позивач цей наказ втратив чинність з дати набрання сили наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, відповідно є нечинним. Крім того, в п. 13.9 інструкції, затвердженої цим наказом, йдеться про щорічні накази командира військової частини, в яких визначаються періоди служби військовослужбовця у календарному та пільговому обчисленні окремо, а не про відсотковий розмір надбавки за вислугу років.
З урахуванням викладеного суд висновує про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Відповідно, відсутні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням цього рішення.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано «19» жовтня 2023 року.
Суддя Р.В.Кисіль