ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 568/1406/23
Провадження № 3/568/774/23
18 жовтня 2023 р. м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу, матеріали якої надійшли від відділу організації несення служби в Дубенському районі Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 вид. Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області від 09.01.2008 р.,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені),
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №601772 від 17.09.2023 року гр. ОСОБА_1 17.09.2023 року о 21 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство в сімї, тобто умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру а саме застосував фізичне насильство (штовхав, бив руками, ображав, принижував) до громадянки ОСОБА_2 своєї дружини, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що 17 вересня 2023 р. у вечірню пору доби посварився і побився з дружиною ОСОБА_2 . Дружина викликала поліцію, а також відмовилась від звинувачень щодо нанесення їй тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила факт бійки, вказала що її чоловік шарпав за одяг та волосся, вдарив її ножем, завдавши тілесних ушкоджень у вигляді порізу. Вона викликала поліцію. Заяву в поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за спричинення їй тілесних ушкоджень, вона не писала.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Статтею 7 КУпАП установлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Приписами частини 1 статті 173-2 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, але такі, що не спричинили тілесних ушкоджень.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є основним джерелом доказів та підставою подальшого провадження у справі, суддя вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно 17 вересня 2023 року, близько 21 год. її чоловік ОСОБА_1 вчинив бійку, шарпав за одяг та волосся, вдарив її ножем, що завдало фізичного болю та спричинило тілесні ушкодження.
В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт на побутовому рівні, що призвело до сутички між ними, під час якої ОСОБА_1 завдав тілесні ушкодження ОСОБА_2 , у зв'язку з чим, на думку суду, в діях останнього відсутні ознаки, притаманні домашньому насильству.
Разом з тим, суд вважає, що в судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_1 вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, і оскільки переконливих доказів вини ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, то всі сумніви щодо нього вирішуються на користь особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністі події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд робить висновок про те, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не видається можливим, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, в його діях.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст.221, п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП та відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя В.О. Троцюк