Справа № 541/3568/23
Провадження № 1-кс/541/1046/2023
УХВАЛА
іменем України
19 жовтня 2023 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суд Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою по кримінальному провадженню за № 12023170550001237 від 17.10.2023 до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Миргород Полтавської області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не маючого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19.10.2023 слідчий слідчого відділення Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України зазначивши ризики, передбачені п.1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2023 № 12023170550001237 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В поданому клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за наступних обставин.
16 жовтня 2023 року, у вечірній час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебував у приміщенні житлового будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де під час спільного розпиття алкогольних напоїв зі своїм знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , між ними виник конфлікт.
В ході сварки та подальшої сутички з потерпілим, у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно заподіяв множинні удари кистями рук стиснутими у кулак та ногами у взутті в область тулуба та голови ОСОБА_7 , який прикривав життєво важливі органи руками.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, завдав декілька ударів фрагментом хвильового шиферу по волосяній частині голови потерпілого.
Вгамувавши власний гнів та зважаючи, що ОСОБА_7 припинив будь-який опір та не подавав ознак життя, ОСОБА_5 припинив його подальше побиття та в подальшому не надав потерпілому першої медичної допомоги.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №182 від 18.10.2023, причиною смерті ОСОБА_7 став плевропульмональний шок, чисельні переломи ребер, тупа травма грудної клітини.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При розгляді клопотання прокурор просив задовольнити клопотання слідчого з підстав викладених у ньому. Наголошував, що існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, тому може змінити місце проживання, обізнаний про місце перебування свідків, відтак може на них впливати. Місце вчинення кримінального правопорушення є місцем його постійного проживання, що дозволить підозрюваному знищити докази які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини по справі. Добуті докази свідчать, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи із застосуванням насильства, за яке передбачене покарання позбавлення волі до 15 років. Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Вважав що до підозрюваного не може бути застосована застава.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, наголошувала, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання. Прокурором не підтверджено будь якими доказами існування ризику впливу на свідків чи наміру переховуватися від органів досудового розслідування. Враховуючи вік підозрюваного, його особу, просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, поклавши на нього певні обов'язки.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати запобіжний захід особисте зобов'язання. Стверджував, що наміру перешкоджати проведенню досудового розслідування немає, зобов'язувався з'являтися за викликом слідчого чи суду.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши зміст клопотання і матеріалів в копіях, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи цього клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170550001237 від 17.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
17.10.2023 ОСОБА_5 о 15 год. 00 хв. затримано на підставі ст. 208 КПК України.
18.10.2023 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовний до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З матеріалів долучених до клопотання, про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою, вбачається, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується: рапортом про реєстраціюповідомлення про скоєне кримінальне правопорушення від 17.10.2023; протоколом огляду місця події від 17.10.2023; протоколом огляду трупа від 18.10.2023; протоколами пред'явлення трупа для впізнання від 18.10.2023; протоколами допиту свідків; лікарським свідоцтвом про смерть № 182 від 18.10.2023; протоколом затримання особи ( ОСОБА_5 ), підозрюваного у вчиненні злочину від 17.10.2023; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 17.10.2023; іншими доказами у своїй сукупності.
Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об'єктивно зв'язують підозрюваного з злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на даному етапі досудового слідства є обґрунтованою, що узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема позицією висловленою у пункті 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011 р.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Чеботарь проти Молдови» (п.48). зазначив для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі ст.5 §1 (с), поліція не зобов'язана мати у своєму розпорядженні докази, достатніми для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа предстала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання.
Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, необхідно зазначити, що питання кваліфікації дій особи вирішується безпосередньо при розгляді матеріалів кримінального провадження по суті, тобто після спрямування обвинувального акту до суду, а не на стадії досудового розслідування.
Слідчий суддя, не вдається до аналізу правової кваліфікації дій підозрюваного та до безпосереднього аналізу наданих слідчим доказів, оскільки вирішення питань вказаного роду не входить до переліку тих, що вирішуються на стадії досудового розслідування і є предметом дослідження при безпосередньому розгляду справи по суті пред'явленого обвинувачення.
Всі інші питанн,я фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачений ч. 1 ст. 115 КК України за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у випадку доведення його винуватості, дані про особу підозрюваного та його репутацію.
ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні умисного злочину про життя та здоров'я особи, може безперешкодно покинути територію м. Миргорода та Миргородського району, переїхавши на територію, що знаходиться поза юрисдикцією СВ Миргородського РВП, або в іншому напрямку, з метою переховування від органів досудового розслідування. Адже ніде не працює, постійного джерела доходу не має, зловживає алкогольними напоями, утриманців не має, майном у значних розмірах на території Миргородського району не володіє, отже відсутні міцні фактори, які могли б попередити спроби переховування підозрюваного, якому інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Таким чином, підозрюваний, знаходячись на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, може ухилитися від слідства та суду, змінювати місця проживання, залишити територію області,чи територію України не повідомивши про це слідчого, прокурора та/або суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, судового розгляду, притягнення до відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Знаходячись на волі, підозрюваний ОСОБА_5 матиме можливість шляхом умовлянь або погроз вплинути на показання свідків, достовірно знаючи, що їх свідчення можуть бути доказом його вини у вчинені інкримінованого правопорушення. Це призведе до подальшої зміни показань або відмови свідчити у кримінальному провадженні, що унеможливить безпосереднє та об'єктивне дослідження доказів та їх належну оцінку.
ОСОБА_5 зловживає алкогольними напоями, постійного джерела доходів не має обгрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи із застосуванням насильства, маючи при цьому задовільний етап здоров'я, що і в подальшому спонукатиме його до вчинення злочинів корисливої або корисливо-насильницької спрямованості.
Отже, на даний час існують ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України: підозрюваний імовірно зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тобто відповідають фактичним обставинам та узгоджуються з наявними у матеріалах кримінального провадження доказами і доводи прокурора про наявність заявлених слідчим ризиків.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчались аргументи сторони захисту про можливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, але на підставі сукупності досліджених обставин для запобігання вищезазначених ризиків, доведених прокурором, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Згідно правової позиції ЄСПЛ, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик переховування від органів досудового розслідування і суду, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Твердження сторони захисту на думку слідчого судді, не нівелюють ризики встановлені під час розгляду клопотання.
Слідчий суддя також враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Вказані вище висновки ЄСПЛ з урахуванням фактичних обставин даного кримінального провадження, на думку суду і свідчать про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме тримання під вартою.
Суд, вирішуючи питання про ув'язнення ОСОБА_5 враховує також і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи підозрюваного.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів за перелічених вище обставин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3, п.5 ч. 1 ст.177 КПК України і запобіжний захід у виді тримання під вартою в даному випадку повинен обчислюватись з моменту фактичного затримання підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо злочину, який спричинив загибель людини .
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України та беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини -слідчий суддя вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176-178, 183, 193, 194, 196, 198, 205 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 датоване 18.10.2023 року про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Миргород Полтавської області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не маючого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід тримання під вартою терміном 60 (шістдесят) днів з 15 години 00 хвилин 17 жовтня 2023 року до 15 години 00 хвилин 15 грудня 2023 року.
Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак відповідно до положень ст. 205 КПК України ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1