П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1681/23
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.09.2022 №2050/03-16 про відмову у призначенної пенсії за вислугу років, зобов'язання повторно розглянути заяву від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугою років і зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, періоди з 20.08.1990 до 18.08.2021,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській від 19.09.2022 №2050/03-16 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугою років і зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, періоди: з 20.08.1990 по 18.08.2021.
В обґрунтування позову вказував, що при прийомі заяви про призначення пенсії від 18.08.2021 не було відскановано всі сторінки його трудової книжки і дві довідки релігійних організацій про сплату ними пенсійних внесків за Позивача. Відповідач тлумачить тексти законодавчих актів на власний розсуд, в тому числі для обґрунтування відмови Позивачу в призначенні пенсії за вислугу років.
На переконання позивача, записи в трудовій книжці, документи про сплату внесків, Статутом Християнської школи повністю підтверджують спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволений частково.
Визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській від 19.09.2022 №2050/03-16 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугою років і зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, періоди:
з 20.08.1990 по 01.10.1990 (майстр виробничого навчання);
з 25.11.1990 по 06.05.1996 (викладач);
з 16.05.1996 по 11.10.2017 (керівник (директор) позашкільного навчального закладу).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу є законним, оскільки позивач не має достатнього спеціального стажу роботи для призначення пенсії, хоча йому зараховані усі періоди трудової діяльності.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв'язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 18.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
За результатами розгляду вищевказаної заяви прийнято рішення від 27.08.2021 №212950006138 про відмову в призначені пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якій просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.08.2021 №212950006138 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років;
зобов'язати Головне управління повторно розглянути заяву позивача від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугу років і зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 період з 22.08.1983 по 15.08.1990 навчання в стаціонарному відділенні загально-технічного факультету Херсонського державного педагогічного інституту; з 01.10.1990 по 24.11.1991 роботи на посаді завідуючого Нововоронцовським філіалом Гаврилівського ПТУ; з 01.09.1993 по 18.08.2021 роботи викладачем історії, християнської етики, катехизису й Закону Божого парафіяльних шкіл.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 №540/7450/21 (з урахуванням виправленн описки) позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.08.2021 №212950006138 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугу років і зарахувати до страхового стажу періоди:
з 01.07.1983 по 28.07.1983р. у колгоспі "Зоря комунізму";
з 05.07.1984 по 03.05.1986р. проходження строкової військової служби;
з 07.05.1996 по 31.12.1998р. та з 01.07.2008 по 18.08.2021 роботи в релігійній організації.
В решті позовних вимог відмовлено.
В подальшому постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 № 540/7450/21 (з урахуванням виправлення описки) рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 залишено без змін.
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2021, справа №540/7450/21 Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 18.08.2021 №2038 про призначення пенсії за вислугу років згідно пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 2-1 розділу XV Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “ Про пенсійне забезпечення” через відсутність необхідного (спеціального) стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.
Також судом встановлено наступне.
Трудова книжка № НОМЕР_1 від 01.09.1992 року містить, зокрема наступні записи:
20.08.1990 позивача призначено на посаду майстра виробничого навчання Гаврилівського ПТУ №26 (запис №2);
01.10.1990 - переведено завідуючим Нововоронцовського філіалу;
25.11.1991 - переведено викладачем спецдисципліни Нововоронцовського філіалу;
06.05.1996 - звільнено відповідно до заяви.
Як слідує із записів №№6-10 ОСОБА_1 :
з 07.05.1996 призначено настоятелем парафії Святителя Миколая УАПЦ м. Нова Каховка;
16.05.1996 , на підставі Протоколу зборів засновників Християнської школи від 16.05.1996 , на базі парафіяльних шкіл Херсонської області парафій: Покрови Пресвятої Богородиці (братської) Різдва Івана Хрестителя й Архистратига Михайла Української Автокефальної Православної Церкви, які є юридичними особами, засновано в масштабі Херсонської області позашкільний навчальний заклад Християнська школа й її керівником засновниками обрано ОСОБА_1 , диплом якого має серію НОМЕР_2 , на посаду директора, як основного місця його роботи в релігійній організації Парафій Архистратига Михайла Української Автокефальної Православної Церкви м. Олешки;
з 01.06.1997 - переведено на служіння на іншу парафію УАПЦ з Патріаршого благословіння в потребі Церкви;
з 01.06.1997 - призначений по переведенню настоятелем парафії Святого Архистратига Михаїла УАПЦ м.(Олешки) Цюрупинськ;
з 01.10.1997 - призначений по сумісництву головним інженером парафії по будівництву;
з 23.03.1999 - призначений по сумісництву адміністратором з правових питань та економіки Таврійської єпархії УАПЦ з Патріаршого благословення в потребі Церкви.
Також, 14.10.1996 року Статут Християнської школи, затверджений засновниками Християнської школи парафіями Архистратига Михайла Покрови Пресвятої Богородиці Різдва Івана Хрестителя УАПЦ, зареєстрований Парафією Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви древнього міста Олешки 14.10.1996 року.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи та вдався до “надмірного формалізму” через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Статтею 26 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 №987-ХІІ (далі - Закон №987-XII) передбачено, що на громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору, поширюється дія законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оподаткування.
Згідно ст. 28 Закону №987-XII громадяни, які працюють у релігійних організаціях, створених ними підприємствах, закладах на умовах трудового договору, а також священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках, передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств, закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, а також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, установлених законодавством.
Усім громадянам, які працюють у релігійних організаціях, їх підприємствах і закладах, державна пенсія призначається і виплачується на загальних підставах відповідно до законодавства.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 16.05.1996 призначений керівником позашкільного навчального закладу Християнська школа на посаду директора, як основного місця його роботи в релігійній організації Парафій Архистратига Михайла Української Автокефальної Православної Церкви м. Олешки.
При цьому, матеріали справи, отримані судом із КП “ДСС” Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/7450/21, зокрема, наказ про призначення за підписом в.о. настоятеля парафії, свідчить про те, що ОСОБА_1 призначений викладачем парафіяльних шкіл на теренах Херсонської області з правом викладання історії України та Церкви, християнської етики, катехизису, Закону Божого й інших спеціальних дисциплін та народних традицій і звичаїв свого народу. Призначення викладем без терміну обмеження на постійній основі з записом до трудової книжки та відрахуванням до Держаного Пенсійного Фонду пенсійних внесків.
Крім того, вказані матеріали справи №540/7450/21 містять інформацію про сплату збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ та довідку форми ОК-5 (Реєстр застрахованих осіб), які підтверджують сплату страхових внесків.
Апеляційний суд дослідив Статут Християнської школи, в якому зазначено наступне:
1.1. Християнська школа є позашкільним навчальним закладом заснована релігійними організаціями на теренах Херсонщини, зареєстрованими державними установами відповідно до Закону України “Про свободу совісті й релігійні організації”, що мають статус юридичних осіб, а саме парафіями: Покрови Пресвятої Богородиці (братської), Різдва Івана Хрестителя й Архистратига Михаїла Української Автокефальної Православної Церкви.
1.4. В Християнській школі освіта здобувається одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти.
1.5. Християнська школа є структурним підрозділом релігійної організації парафії Покрови Пресвятої Богородиці (братської) Української Автокефальної Православної Церкви в древньому місті Олешки, яка є заснованою 1709 року козаками вигнаними з Хортиці, а відродженою Херсонсько - Таврійським братством святого апостола Андрія Первозваного 1996 року й користується реєстрацією саме парафії, як юридичної особи, а тому додаткової реєстрації не потребує, бо перебуває у реєстрі підрозділів парафії.
3.4. Випускники Християнської школи мають можливість подальшого здобуття вищої освіти в Харківській Колегії ОСОБА_2 або інших ВУЗах України, де отримують документ про вищу освіту.
5.1. Вищим органом управління Християнської школи є Загальні збори викладачів, фундаторів, які здійснюють свої повноваження згідно з цим Статутом.
До компетенції загальних зборів Християнської школи належить:
затвердження Статуту;
обрання Директора та Заступників.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Протоколом загальних зборів від 16.05.1996 Братської громади Херсонщини вирішено заснувати позашкільний навчальний заклад “Християнська школа”, керівником “Християнської школи” обрати ОСОБА_3 .
Перелік закладів, установ та посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік).
Як вбачається з Переліку, право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали у вищому навчальному закладі I і II рівня акредитації, професійному навчально-виховному закладі на посаді викладача, майстра виробничого навчання.
Таким чином, перебування позивача на посаді завідуючого Нововоронцовського філіалу Гаврилівського ПТУ № 26 у період з 01.10.1990 по 24.11.1991 не може бути зараховано до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ч.1 ст.55 Закону № 1788-XII.
Вказані обставини встановлені рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №540/7450/21, яке набрало законної сили, а тому є преюдиційними і не підлягають перевірці судом в межах даної справи.
Разом з цим, періоди роботи з 20.08.1990 по 01.10.1990 (майстр виробничого навчання) та з 25.11.1990 по 06.05.1996 (викладач) підлягають зарахуванню до спеціального стажу.
Разом з цим, право на пенсію за вислугу років мають особи, відповідно до Переліку закладів, установ та посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", які працювали директорами позашкільних навчальних закладів.
Заклад позашкільної освіти - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.
Статутом Християнської школи, як зазначено судом вище, визначено, що Християнська школа, відповідно Закону України “Про освіту”: статті 14 є закладом позашкільної освіти метою якої є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та професійної діяльності.
При цьому, як встановлено судом, 16.05.1996, на підставі Протоколу зборів засновників Християнської школи від 16.05.1996, на базі парафіяльних шкіл Херсонської області парафій: Покрови Пресвятої Богородиці (братської) Різдва Івана Хрестителя й Архистратига Михайла Української Автокефальної Православної Церкви, які є юридичними особами, засновано в масштабі Херсонської області позашкільний навчальний заклад Християнська школа й її керівником засновниками обрано ОСОБА_1 , диплом якого має серію НОМЕР_2 , на посаду директора, як основного місця його роботи в релігійній організації Парафій Архистратига Михайла Української Автокефальної Православної Церкви м. Олешки.
Отже, з 16.05.1996 ОСОБА_1 є керівником позашкільного навчального закладу “Християнська школа” та в силу постанови КМУ №909 має право на зарахування стажу роботи на цій посаді до спеціального, який дає право на пенсію за вислугу років.
При призначенні пенсії за вислугу років при обчисленні спеціального стажу форма власності закладу не має значення, основним фактом є наявність закладу та відповідної посади в Переліку № 909.
Разом з цим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІ внесено зміни в призначення пенсій за вислугу років. Зокрема, право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів 21, 16 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) мають працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за умови, якщо вони на день набуття чинності, тобто станом на 11 жовтня 2017 року, мають вислугу років, необхідну для призначення такої пенсії.
Таким чином, право на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності стажу роботи за спеціальністю станом:
на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років;
на 31 грудня 2015 року - 25 років 6 місяців;
на 11 жовтня 2017 року - 26 років 6 місяців.
До спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, не зараховуються періоди роботи на відповідних посадах після 11.10.2017
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19.09.2022 №2050/03-16 та про зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, наступних періодів:
з 20.08.1990 по 01.10.1990 (майстр виробничого навчання);
з 25.11.1990 по 06.05.1996 (викладач);
з 16.05.1996 по 11.10.2017 (керівник (директор) позашкільного навчального закладу).
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд, як і суд першої інстанції дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи та вдався до “надмірного формалізму” через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/1681/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17.10.2023
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький