СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6903/23
пр. № 1-кп/759/1044/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023100080001352, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2023 р. стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Буча Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19.10.2016 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, покарання відбув 14.04.2020р.,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
Судом визнано доведеним, що у період часу з 12 години по 18 годину 22.03.2023, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжено, тобто в умовах воєнного стану, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України, знаходячись у приміщенні торгівельного залу ломбарду (магазину) Повного товариства «Ломбард донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» (код 30416462, далі - Товариство), що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, буд. 100-Х, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, тобто таємно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, повторно викрав з торгової полиці чуже майно, яке належить Товариству, а саме: мобільний телефон марки «Samsung SM-J530F» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 2467 гривень, без сім-картки, та поклав його у внутрішню кишеню куртки, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся і надав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив суд суворо його не карати.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Під кваліфікованою ознакою повторності розуміють, вчинення діяння особою, яка раніше вчинила, окрім іншого таємне викрадення чужого майна. Так, ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. Таким чином, при кваліфікації його дій за злочин, скоєний у даному кримінальному провадженні, судимість за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 19.10.2016 р. утворює повторність.
При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 , суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався, востаннє згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №451/2023 від 26.07.2023 та Закону України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто правовий режим воєнного стану діяв на час вчинення вказаного вище діяння.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, не одружений, зі слів має на утриманні малолітню дитину ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), офіційно не працює.
Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення.
Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З огляду на вищевикладене, виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства неможливе та вважає за потрібне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Викладена позиція суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Цивільний позов не заявлений.
Питання щодо долі речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Ухвалою суду від 18.10.2023 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком до 16.12.2023р.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься й питання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із реальним його відбуванням, бере до уваги обставини справи та характер скоєного злочину, його наслідки, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.
Керуючись ст. ч.4 ст.185, ст.ст.50, 65- 67 КК України, ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 18 жовтня 2023р.
Запобіжний захід застосований стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Samsung SM-J530F», чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , після набрання вироком законної сили повернути потерпілому Повне товариство «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-РІЕЛТІ» І КОМПАНІЯ» (код 30416462), зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101;
- диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з ПТ «Ломбард «Дон Кредит», що по проспекту Берестейський,100 Х у м. Києві - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1