СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/6889/23
пр. № 2/759/2856/23
12 жовтня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Римаренко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської державної адміністрації, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначає, що 2005 року вона та ОСОБА_2 , будучи обоє розлученими, проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет, разом проводили вільний час, мандрували, дбали один про одного, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті ОСОБА_2 залишилося майно у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яке належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.09.1994 року, видане АТ «Веркон» та зареєстроване в Київському МБТІ.
Оскільки вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю до дня відкриття спадщини більше аніж 5 років, то в силу вимог ст. 1270 ЦК України вона звернулася до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лєтнєвої О.В. із заявою про прийняття спадщини за законом. Разом із тим, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не змогла, оскільки постановою від 28.10.2022 року № 36/02-31 приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку із відсутністю підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем та оригіналів правовстановлюючих документів.
У зв'язку із вищевикладеним, просить встановити факт проживання однією сім'єю разом із спадкодавцем ОСОБА_2 у період з 2005 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за нею право власності на квартиру 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, витребувано від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Лєтнєвої О.В. копію спадкової справи № 5/2017 щодо майна померлого ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник позивача- адвокат Римаренко І.В. позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.
У судове засідання представник Київської міської ради не з'явився, про день, час та місце повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву просив ухвалити рішення у справі у відповідності до вимог чинного законодавства України, розгляд справи провести за відсутності його представника.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Заслухавши позивача, показання свідка, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із такого.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом установлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 31.05.2017 року (а.с. 22).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.09.1994 року, видане АТ «Веркон», ОСОБА_2 був власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 (а.с. 25).
Згідно свідоцтв про розірвання шлюбу позивач та ОСОБА_2 в інших шлюбах не перебували.
Згідно акту депутата Ірпінської міської ради Київської області Шевченко М.І. від 06.06.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкали разом з липня 2005 року за адресою: АДРЕСА_1 . Їх спільне проживання до ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли ОСОБА_2 помер, свідчать сусіди: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 13).
Згідно договору-замовлення на організацію та проведення поховання замовником даних послуг є позивач.
Також, суд бере до уваги копії санаторно-курортних книжок, згідно яких позивач та ОСОБА_2 разом відпочивали та лікувались.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 5\2017, остання відкрита приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Лєтнєвою О.В. за заявою позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ..
Постановою приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лєтнєвої О.В. від 28.10.2022 року № 36/02-31 відмовлено позивачу як особі, яка подала заяву про прийняття спадщини у строк до шести місяців після смерті спадкодавця і вважається такою, що її прийняла, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із відсутністю підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем та оригіналів правовстановлюючих документів (а.с. 14).
В судовому засіданні за клопотанням сторони позивача була допитана свідок ОСОБА_6 .
Так, свідок суду пояснила, що позивач та ОСОБА_2 проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім'єю з 2005 року по 2017 рік, до смерті останнього. Всі вважали, що вони чоловік та дружина, вони мали спільний бюджет. Свого чоловіка ховала позивач.
У суду відсутні підстави для неприйняття до уваги показів свідка, останні є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд вважає за можливе покласти покази свідка в основу судового рішення.
Таким чином, свідок підтвердив факт проживання однією сім'єю позивач та ОСОБА_2 , а саме те, що вони проживали разом, як подружжя, піклувались один про одного, вели спільне господарство та мали взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В силу ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до вимог ст. 256 ЦПК України суд встановлює факти, що мають юридичне значення, зокрема, факт проживання однією сім'єю.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (ст. ст. 3,74 СК України).
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для застосування ст. 1264 ЦК України доказуванню підлягає факт проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
На переконання суду, досліджені докази у сукупності свідчать про доведеність позивачем факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем з 2005 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказів на спростування позовних вимог відповідачем не надано, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Разом з цим, решта вимог позову позивача задоволенню не підлягає, оскільки згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Позивачем не було доведено, що у неї існує спір або будь-які перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 в нотаріальному порядку за умови встановлення факту спільного проживання однією сім'єю. При цьому, суд не повинен підміняти функції органів нотаріату.
Тому, суд зазначає, що позивач не позбавлена права оформлення спадщини у встановленому законом порядку, під час якого нотаріус має перевірити наявність правомірних підстав для видачі свідоцтва про право на спадкове майно.
Керуючись 2, 5, 10-13, 18, 141, 142, 258-259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 2005 року до дня його смерті.
В решті вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 жовтня 2023 року.
Суддя Н.О. Горбенко