Справа № 276/1345/23
Провадження по справі №2-а/276/28/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Дашенко Д.А.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №556008 від 06.07.2023 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень, а саме за порушення ним Правил дорожнього руху щодо зупинки транспортного засобу біля посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Позивач вважає, що накладення на нього адміністративного стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що здійснив зупинку з тих причин, що пасажирці треба було їхати до лікарні, заміру відстані від місця зупинки його автомобіля та зупинки громадського транспорту інспектором патрульної служби не здійснювалось, постанова винесена без жодних доказів його вини, єдиним доказом у справі є лише складена відносно нього постанова, яка не може бути належним доказом вчинення правопорушення.
Позивач просить суд визнати дії ГУНП у Житомирській області щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №556008 від 06.07.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрити та стягнути з розпорядника бюджетних коштів витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22.08.2023 року відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Житомирській області направив до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
На обґрунтування заперечень вказано, що згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Пункт 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за N 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Зі змісту постанови вбачається, що 06.07.2023 року о 16 год 42 хв в смт. Хорошів по вул.Шевченка, 27А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 5.41.1 ПДР України, а саме здійснив зупинку ближче ніж 30 м біля посадкового майданчика, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР України. У зв'язку з порушенням вказаних норм інспектором СРПП ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Наку Даніелем Ігоровичем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Відповідно до дорожнього знаку 5.41.1 ПДР України «Пункт зупинки автобуса». Знак позначає початок посадкового майданчика автобуса. За межами населених пунктів знак може бути встановлений на павільйоні з боку прибуття маршрутних транспортних засобів (фотознімок порушення водієм вимог ПДР додається до відзиву). Відповідно до 15.9 «е» ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Відповідач зазначає, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху підтверджується фото та відеодоказами, а також критично ставиться до тверджень позивача стосовно того, що зупинка транспортного засобу була вимушена у зв'язку з необхідністю надання пасажирці термінової медичної допомоги, оскільки при перегляді відеозапису з нагрудної камери поліцейського вказана вище громадянка поводила себе досить активно та не вимагала професійної медичної допомоги у поліцейських.
Представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено в якості доказів диск з відеозаписами та фотознімки. На підтвердження надсилання позивачу відзиву з додатками долучено квитанцію про відправлення рекомендованого листа на його адресу.
Відповідач відповідь на відзив до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №556008 від 06.07.2023, винесеної поліцейським СРПП ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Наку Даніелем Ігоровичем, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Зі змісту зазначеної постанови, 06.07.2023 р. о 16 год. 42 хв. в смт. Хорошів по вул. Шевченка 27А ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 5.41.1 ПДР, а саме здійснив зупинку ближче ніж 30 м біля посадкового майданчика, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначено Правилами дорожнього руху (ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно із п. 15.9 «е» ПДР України забороняється зупинка ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Відповідно до п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Закону України «Про національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст.258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. З огляду на положення наведеної норми, з урахуванням приписів статті 258 КУпАП, слідує, що в даному випадку при вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного з безпекою руху, чітко визначена правова можливість для інспектора патрульної поліції винесення постанови на місці вчинення цього порушення.
За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справ і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має змогу спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі 537/6068/16-а від 20.08.2020 року.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП протиправною та необґрунтованою на тій підставі, що 06.07.2023 року він здійснив вимушену зупинку через необхідність пасажирці їхати до лікарні, заміру відстані від місця зупинки його автомобіля та зупинки громадського транспорту інспектором патрульної служби не здійснювалось, а вказана постанова винесена без будь-яких доказів його вини. Проте так твердження позивача спростовуютьсяться відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано суду відеозапис заміру відстані автомобіля до посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, з якого чітко вбачається як транспортний засіб позивача ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку ближче 30 метрів від посадкового майданчика зі знаком «Пункт зупинки автобуса» (ближче 3 метрів від посадкового майданчика та розташованого на ньому знака «Пункт зупинки автобуса»), чим порушив вимоги пункту 15.9 «е» Правил дорожнього руху України. Позивач на відео підтвердив, що саме він керував транспортним засобом та здійснив зупинку у зафіксованому на відеозаписі місці. Факту керування та зупинки транспортного засобу позивач не заперечує і в позовній заяві.
За таких обставин, доводи позивача щодо не здійснення замірів відстані інспектором патрульної поліції суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються відеозаписом з місця події, наданим представником відповідача. Окрім того, з досліджених відеозаписів та фотознімків можливо візуально встановити, що транспортний засіб позивача ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_1 розташований значно ближче 30 метрів від посадкового майданчика та розташованого на ньому знака «Пункт зупинки автобуса».
Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що зупинка транспортного засобу, яким він керував викликана необхідністю пасажирці терміново звернутися до лікарні, долучивши до позову копії медичних документів пацієнта ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Дослідивши матеріали справи, у суду відсутні підстави вважати, що позивач діяв у стані крайньої необхідності, оскільки позиція позивача щодо вимушеної зупинки з цієї підстави спростовується відсутністю на відеозаписі переконливих та беззаперечних доказів існування обставин, які б свідчили, що пасажир потребує невідкладної термінової медичної допомоги. Ні водій, ні пасажир на відео не вказує та не наполягає на терміновій необхідності медичної допомоги. Долучені ж копії медичних документів є результатами лабораторних досліджень та звітом, які датовані 07.07.2023 року, тобто наступного дня після винесення 06.07.2023 постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, та не є доказами тяжкого стану, за якого позивач вимушено здійснив зупинку транспортного засобу в стані крайньої необхідності.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи позивача, суд приходить до висновку, що вони не спростовують правомірність оскаржуваної постанови та не є безумовними підставами для її скасування.
Окрім того, досліджуючи законність винесеної постанови серії №556008 від 06.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також дотримання процедури її винесення, судом з'ясовано, що в оскаржуваній постанові в графі 8 «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено» відсутній підпис ОСОБА_1 щодо роз'яснення йому його процесуальних прав. В графі 9 «Копію постанови отримано» міститься запис ОСОБА_1 : «Не дали скористатися юридичною допомогою».
З дослідженого відеозапису події з'ясовано, що працівником поліції перед початком розгляду справи ОСОБА_1 були роз'яснені його процесуальні права, останній мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, тобто не був обмежений у своїх правах. Крім того, на відео зафіксовано як позивач отримує правову допомогу по телефону під час процедури оформлення адміністративних матеріалів, тобто скористався своїм правом на правову допомогу та не був у ньому обмежений патрульними поліцейськими.
За таких обставин, судом встановлено, що позивача ознайомлено з його процесуальними правами, а сам позивач не був обмежений у реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі і права на правову допомогу.
Таким чином, із досліджених матеріалів справи суд не вбачає порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на вказане, позивачем не вказано достатнього обґрунтування того, що він не порушував Правил дорожнього руху і притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є неправомірним, а наведені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді. Оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог закону, штраф накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою у відповідності до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, у відповідності до приписів ст. 134, 139 КАС України.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 22,23, 213, 251, 280 КУпАП, ст. 90, 241-246, 250-251, 286 КАС України,суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії БАД №556008 від 06.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Житомирській області, місце знаходження: м.Житомир, вул.Старий Бульвар 5/37, код ЄДРПОУ:40108625.
Суддя А.М.Збаражський