Справа №295/14044/23
1-кп/295/1145/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Житомира матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22022060000000196 від 20.10.2022 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Житомира, із вищою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131(ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.
20.02.2014 Російською Федерацією розпочато збройну агресію проти України шляхом порушення ЗС РФ всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням РФ порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України від 28 травня 1997 року, для блокування військових частин ЗСУ.
У подальшому 24.02.2022 о 5 год. президентом РФ ОСОБА_6 оголошено про початок спеціальної військової операції на території України. Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. ЗС РФ, що діяли за наказом керівництва РФ, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах ЗСУ та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська РФ сухопутним шляхом зайшли на суверенну територію України.
Так, на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом застосування зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України здійснили збройні напади на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, цивільні об'єкти, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також здійснюють окупацію окремих частин з числа вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до цього часу та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 продовжено з 18.08.2023 строком на 90 діб.
За цих обставин, о 10 годині 15 хвилин 15.09.2022, перебуваючи в аудиторії № 10 Ліцею № 1 м. Житомира Житомирської міської ради, розташованого за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 26, під час проведення для учнів 22-ї навчальної групи (10 клас) заняття з навчальної дисципліни «Мистецтво», у ОСОБА_4 , достовірно обізнаної про факт здійснення збройної агресії РФ проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення, з ідеологічних мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою поширення серед учнів указаної навчальної групи, виник злочинний умисел на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
У цей же час та у цьому ж місці, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в навчальному класі № 10 ліцею № 1 м. Житомира, за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 26, під час проведення для учнів 22-ї навчальної групи (10 клас) заняття з навчальної дисципліни «Мистецтво», діючи умисно з ідеологічних мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед учнів вказаної навчальної групи, у ході дискусії з ними, висловлювала фрази:
-«ми не будемо вивчати Російську мистецтво, це теж, знаєте, мистецтво «орків» - нащо його вивчати?...Те, що ми наполовину на цьому мистецтві сформовані - це не важливо, ми тепер «американці», значить - це ми вивчати не будемо… а будемо вивчати тільки «правильне мистецтво»… те, яке потрібно вивчати «цивілізованій», як вважається людині у нашому світі, так що «не переживайте - російського нічого не буде»;
-(про російське мистецтво) «зразок високого світового мистецтва і ті хто його творили нічого не знали про те, що зараз відбувається в світі. Якби його не було, цього мистецтва, то і нас теж не було б»;
-«ми народилися з одного витоку-ми, росіяни і білоруси»;
-«я такого терміну «русифікація» не чула, ми просто виросли із цього всього російського, от знаєте-от як дитина, вона народжується від батьків своїх, вона колись була якоюсь частиною своєї матері, а потім виросла»;
-«ми можемо зараз переписати історію і її переіменувати, сказати Україна там Русь, да? ОСОБА_7 так сказав і ви так вчите, тому ви просто не розумієте цього, а раніше навіть такого терміну не було «Україна-Русь», поки ОСОБА_7 його не придумав»;
-«була Київська Русь, і знаєте-там були от южноросійські землі, там мало російські землі, бєло російські землі, от і вєлікая русь»;
-«це політика Пентагону, діти, це називається панамериканізм», «тому що без них (американців) не було б всього того, що у нас нажаль відбувається»;
-«бо ми один народ. У мене однокласники живуть в Росії, розумієте?»;
-«Да. Не в розпаді-а в розвалі, сильної країни, і не подобалася вона тільки одній країні-Америці. то вони гарно попрацювали… Це робота Пентагону, ЦРУ, Америки. І робота ця направлена на одну мету - на остаточне знищення такої держави як Росія»;
-«Я дуже велику сміливість виявляю говорячи вам цю правду, яку вам просто не говорять, бо з вас готують просто гарматне м'ясо, так, з вас готують гарматне м'ясо, щоб казали: ідіть-ідіть, бороніть нас, а самі своїх дітей в Канаду позабирали, і в Польщу і в Чехію, а боронить вас-мій брат»;
-«в 2008 році ОСОБА_8 , молодий президент, худесенький хлопчик, заявляє цим старим злим дядькам із ОСОБА_9 …він дозволяє собі сказати, що «ми виплатили вже «ленд-ліз»;
-«а коли ОСОБА_8 ще дозволив собі фразу «Росія возвращается, все, ми жива країна, ви не думайте що ви нас перемогли в холодній війні», він це оголосив, «ми будемо тепер жити і розвиватися далі»… що тоді з'явилося ???-конфлікт у Грузії, «Росія-агресор», все таке…»;
-«добре, добре, Росія раніше ніколи чомусь не нападала на Україну, а тепер ось у цьому році чарівне слово «ленд-ліз» з'явилося де? В Україні… тому що американцям плювати «кто еті русскіє-русскіє, українці, грузини, казахи, естонці, литовці чи ще там 10 республік» - аби вони «ленд-ліз» платили… тепер «ленд-ліз» відфутболили в Україну… Діточки, тепер ви, і ваші діти, і ваші правнуки будуть виплачувати все те, за ті «вошиві» танки, які вони нам сюди присилають…те що їм не треба, ота зброя яку потрібно «збагрити», вони її нам сюди присилають - воюйте нею… от за неї, за цей металобрухт який вже давно потрібно було викинути просто на металобрухт, а нам присилати потрібно щось посолідніше, б вони справді хотіли щоб ми перемогли, ви ї ваші діти будете платити…все-вони відновили «ленд-ліз»…»;
-«Путіну не потрібно було «вестися» на ці провокації… вони розпочали це все, розкрутили це все, і дуже в світі зараз хвастаються що це дуже велика заслуга американської розвідки, вони самі про це говорять…»;
-«в Росії у них більшість народу не підтримує цю війну і не хоче цієї війни»;
-«Росія виконувала роль захисника для України, до того як позбавилися, повірте…»;
-«я себе відчуваю 30 років окупованою…»;
-«якби наша українська дипломатія її не хотіла, війни між Росією та Україною ніколи б не було…бо ОСОБА_10 дуже хотів цієї війни… дуже»;
-«у мене в Слов'янську загинула ціла сім'я родичів… по вині 95-ї (бригади КДШВ)…», зміст яких містить виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 436-2 КК України, як виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
10.10.2023 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст.37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22022060000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2022, з однієї сторони, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами угоди ОСОБА_4 добровільно ініціювала укладення даної угоди та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України.
Також у вказаній угоді сторони визначили покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком, який визначить суд.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України визнала повністю, пояснила, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості між нею та прокурором, призначити узгоджене сторонами покарання.
Захисник в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченою та прокурором.
Прокурор в судовому засіданні також просив затвердити дану угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене сторонами покарання.
Суд, дослідивши обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, надані письмові матеріали, вислухавши сторони кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 436-2 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд відповідно до вимог ст.474 КПК України з'ясував в обвинуваченої ОСОБА_4 , що вона цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угод, наслідки їх невиконання, передбачені статтями 473, 476 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд заслухав сторони кримінального провадження і переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди оскільки вона відповідає вимогам КПК України.
Узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам ст.ст.50, 65-67 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка спеціальних обліках не перебуває, раніше не судима, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, врахувавши тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка, на переконання суду, загрози для суспільства не становить, наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, зі звільненням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження та речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз експертизи складають 11949 грн. 00 коп. та підлягають стягненню з обвинуваченої.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 10.10.2023, укладену у місті Житомир між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченою ОСОБА_4 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судових експертиз в розмірі 11949 грн. 00 коп.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченій та захиснику.
Суддя ОСОБА_1