УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 711/2683/22
провадження № 51-5526 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року щодо останнього,
встановив:
За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2023 року
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2019 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2020 року за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 6 місяців. Звільнений 03 березня 2021 року у зв'язку із відбуттям строку покарання,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Також, цим вироком вирішено питання про залік досудового тримання під вартою, запобіжний захід, процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року, вирок суду залишено без зміни.
Відповідно до змісту оскарженого судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він умисно, діючи повторно з корисливих мотивів, вчинив дві крадіжки в умовах воєнного стану, за таких обставин: 22 квітня 2022 року близько 10:33, знаходячись у приміщенні магазину «Файно Маркет», який розташований за адресою вул. Максима Залізняка у м. Черкаси, таємно викрав пляшку алкогольного напою віскі «Ханкі Баністер Бленд Шотл» обємом 0,7 л. та, залишивши місце вчинення кримінального правопорушення, завдав магазину шкоду на суму 570 грн, та, крім цього, 10 червня 2022 року близько 15:40 год, знаходячись в тролейбусі № 2001, на перехресті бульв. Шевченка та вул. Чорновола у м. Черкаси, таємно викрав майно з кабіни водія тролейбуса на суму 4 167 грн, заподіявши шкоду ОСОБА_6 на вказану суму.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог, фактично не погоджуючись з мотивами апеляційного суду щодо відсутності підстав для застосування до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 69 КК України вказує, що у порушення приписів ст. 419 КПК України в ухвалі не зазначено підстав з яких апеляційні скарги засудженого та сторони захисту визнано необґрунтованими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження, з наведених у ній мотивів, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 185 КК України, у касаційній скарзі захисником не оспорюється.
Згідно із положеннями ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 69 КК України (в редакції від 13.04.22), за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Як убачається із змісту оскарженої ухвали апеляційного суду, не погоджуючись з вироком в частині призначеного судом покарання, захисник ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.
Відповідно до змісту оскарженої ухвали, захисник та засуджений просили вирок змінити в частині покарання та призначити останньому основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, вказуючи про наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття, відшкодування завданих збитків, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та посилалися на дані, що характеризують особу винного: утримання малолітньої доньки та матері з інвалідністю і просили врахувати позиції потерпілого, а тому вважали, що за відсутності обставин, що обтяжують покарання у суду першої інстанції були всі підстави для застосування закону, який на їх думку, підлягав застосуванню.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок за вказаними апеляційними скаргами та залишаючи їх без задоволення, а вирок без зміни, навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення. Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд встановив, що призначене покарання ОСОБА_5 , відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, оскільки при виборі заходу примусу та його розміру судом першої інстанції у вироку враховано тяжкість та кількість вчинених засудженим кримінальних правопорушень які, відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкі, дані про особу винного, який не працює, раніше неодноразово судимий.
Врахувавши обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття і відшкодування завданих збитків та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд призначив засудженому покарання встановлене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке є мінімальним розміром.
Переглядаючи вирок, апеляційний суд розглянувши доводи скаржників стосовно наявності, на їх думку, обставин, які могли бути підставами для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та не встановивши таких, зазначив, що посилання захисника та засудженогона утримання малолітньої доньки та матері з інвалідністю, а також посилання засудженого на неврахування судом його активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, у даному випадку не є достатніми підставами для призначення засудженому основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Тому, не встановивши обставин які можуть істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину та врахувавши, що він раніше судимий, зокрема, за корисливий злочин проти власності, апеляційний суд погодився із вироком, що виправлення засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства без застосування положень ст. 69 КК України.
Ухвала Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 рокувідповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Покарання призначене вироком суду, яке залишене апеляційним судом без зміни, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а доводи наведені захисником у касаційній скарзі, які є аналогічними доводам апеляційних скарг засудженого та захисника про наявність, на їх думку, достатніх підстав для застосування положень ст. 69 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Отже, враховуючи, що з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, колегія судів касаційного суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження захиснику необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись вимогами п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року щодо останнього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3