Справа №155/1169/23
Провадження №3/155/544/23
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2023 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Овсієнка С.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №059789 від 02 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 02 серпня 2023 року о 23 годині 20 хвилин, на автодорозі Т-18-06 в селі Мерва, керував автомобілем ВАЗ-21063, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, пояснив, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся.
Захисник Овсієнко С.А. в судовому засіданні, посилаючись на п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1103, зазначив, що у викладеній у протоколі фабулі адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не зазначено дій водія щодо ухилення від огляду. Лише зазначивши такі дії (чи то усні слова, письмові документи), що свідчать про відмову, інспектор поліції мав право скласти протокол про адміністративне правопорушення. Окрім цього, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він може пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, може пройти огляд в медичному закладі або може відмовитись від проходження огляду. Таким чином, останньому було роз'яснено право на відмову від проходження огляду. Ствердив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, однак поліцейські не дозволили йому тримати технічний засіб у руках і тому останній не погодився за таких умов проходити огляд.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення органом, що складав протокол про адміністративне правопорушення, долучено:
протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №059789 від 02 серпня 2023 року;
відеозапис з бодікамери поліцейського на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, після чого йому було вказано на наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння, роз'яснено порядок проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, а також факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відеозапис з бодікамери працівника поліції оцінений в сукупності з іншими доказами, як належний і допустимий доказ, адже він надає можливість об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення. Ним зафіксовані реальні дані, які дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимогами ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суддя зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, роз'яснення поліцейським останньому права на відмову, на переконання судді, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать доказам, які знаходяться у матеріалах справи. Із відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що працівник поліції спершу роз'яснив ОСОБА_1 його обов'язок пройти огляд з метою виявлення стану сп'яніння. І лише в процесі довготривалої розмови з водієм, який не міг прийняти остаточного рішення, попросив його визначитись: чи він проходить огляд, чи відмовляється. На відеозаписі ОСОБА_1 чітко сказав: «Не буду проходити» і підстав вважати, що останній в ці слова вкладав інший зміст, не розумів наслідків відмови та складання у зв'язку з цим відносного нього протоколу про адміністративне правопорушення у судді не має.
Щодо тверджень захисника про не зазначення у фабулі протоколу дій водія щодо ухилення від огляду (у протоколі лише зазначається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду) то такі є неспроможними та не спростовують вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Водночас, суддею не береться до уваги Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 31, складений Горохівською багатопрофільною лікарнею за результатами огляду ОСОБА_1 03.08.2023 р. о 2 год.35 хв., висновок за результатами огляду - «тверезий», оскільки проведення такого огляду не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі- Інструкція).
Так, відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У пункті 17 вказаної вище Інструкції зазначено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у висновку.
Суддя зазначає, що наданий Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не може бути належним доказом, який би спростовував винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При визначенні виду та розміру стягнення, суд враховує особу порушника, який хоча й вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, проте вчинив правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з довідки відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 03 серпня 2023 року за №9816/50/2/01, згідно з ІІПС «ІПНП» ОСОБА_1 видане посвідчення водія категорії «В, С» серії НОМЕР_2 від 22 травня 1999 року.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку судді, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відомостей про наявність у правопорушника пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Отже, на підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 536,80 гривень.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.