Справа № 742/2006/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/535/23
Категорія - ч.1 ст. 115 КК України. Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
їх захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
прокурора ОСОБА_13
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції з Ічнянським районним судом Чернігівської області та захисником ОСОБА_11 через сервіс EASYCON в системі «Електронний суд», кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022270330000283 від 04 квітня 2022 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_14 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною освітою, не одруженого, військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185,ч.1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185,ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, працюючого слюсарем в ТОВ «Івангородське», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Бурімка Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, з базовою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_4 , фактично проживаючого у цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначене покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислюється з дня його фактичного затримання, з 31 травня 2022 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 2 128,08 грн. процесуальних витрат на залучення експертів.
ОСОБА_7 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України до шести місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, якщо виконає покладені на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 3 483,86 грн. процесуальних витрат на залучення експертів.
ОСОБА_8 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, якщо виконає покладені на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_9 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, якщо виконає покладені на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Питання про долю речових доказів і документів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Як установив суд,
1) У жовтні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи поряд із територією артилерійських військових складів НОМЕР_2 арсеналу ЗСУ (в/ч НОМЕР_3 ), що в АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 знайшов, відповідно до висновку комплексної судової вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/125-22/3130 від 13.06.2022 року - корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, промислового виробництва, яка споряджена бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - тротилом, а також відповідно до висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/125-22/2836-БЛ від 19.07.2022 шістдесят один проміжний патрон калібру 7,62-мм (7,62х39) з кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з автоматів, самозарядних карабінів, ручних кулеметів та два бойові проміжні патрони калібру 5,45-мм (5,45х39) з кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з автоматів, ручних кулеметів.
У подальшому ОСОБА_7 , в повній мірі усвідомлюючи, що в середині корпусу гранати є вибухова речовина, а патрони є боєприпасами, ігноруючи громадську безпеку в частині порушення правил обороту вибухових речовин та боєприпасів, привласнив вказаний корпус від гранати та 63 патрони, після чого переніс їх до господарства за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 27.05.2022 року без передбаченого законом дозволу.
27 травня 2022 року, у період часу з 12 год. 56 хв. по 13 год. 55 хв., на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.05.2022 на території вищевказаного господарства за місцем проживання ОСОБА_7 , було проведено санкціонований обшук, в ході якого в присутності понятих, працівниками поліції було виявлено та вилучено вказаний корпус від гранати, який було споряджено бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - тротилом, а також 61 патрон калібру 7,62-мм (7,62х39) та 2 патрони калібру 5,45-мм (5,45х39), які відповідно до висновку експертизи придатні для стрільби.
Вказаними умисними діями, що виразилися в незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини та бойових припасів, ОСОБА_7 порушив вимоги п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкції про порядок виготовленням, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року № 622 та «Положення про дозвільну систему», затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року.
2) У вересні 2021 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , на присадибній земельній ділянці господарства за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зірвав рослини коноплі, які сприймаючи як особливо небезпечний наркотичний засіб в подальшому висушив, частково подрібнив чим виготовив наркотичний засіб, та зберігав для власних потреб без мети збуту, вживаючи їх шляхом паління через саморобний пристрій.
27 травня 2022 року, у період часу з 12 год. 56 хв. по 13 год. 55 хв., на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.05.2022 на території вищевказаного господарства за місцем проживання ОСОБА_7 , було проведено санкціонований обшук, в ході якого у присутності понятих, працівниками поліції у приміщенні сараю було виявлено та вилучено зелену висушену частково подрібнену речовину рослинного походження.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-22/2801-НЗПРАП від 13.06.2022 року, частково подрібнена речовина рослинного походження коричнево-зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину - 58,9 грами.
3) 16 травня 2021 року, близько 14 год., більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи у лісі, поряд із смт. Дружба Ічнянської ОТГ Прилуцького району, де розташована територія артилерійських військових складів 6-го арсеналу ЗСУ (в/ч НОМЕР_3 ), знайшов запал ручних гранат УЗРГМ-2, після чого маючи умисел на незаконне придбання, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливість настання негативних наслідків, розуміючи, що вказаний запал є вибуховим пристроєм, шляхом привласнення здійснив його придбання без передбаченого законом дозволу. В подальшому, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, незаконно переніс вищевказаний запал за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до моменту його вилучення працівниками поліції.
27 травня 2022 року, у період часу з 13 год. 30 хв. по 13 год. 58 хв., на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.05.2022 на території господарства за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений обшук, в ході якого в присутності понятих, працівниками поліції було виявлено та вилучено вищевказаний запал до ручних гранат.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/125-22/2824-ВТХ від 03.06.2022, вилучений під час обшуку 27.05.2022 та наданий на дослідження об'єкт є запалом ручних гранат УЗРГМ-2, який згідно інформаційних джерел споряджається ініціюючими вибуховими речовинами ТНРС масою 0,48-0,5 га, азидом свинцю масою 0,48-0,5 га та високобризантними вибуховими речовинами Теном або гексогеном масою 1 г. Наданий на дослідження запал ручних гранат УЗРГМ-2 є вибуховим пристроєм та не відноситься до категорії боєприпасів.
Вказаними умисними діями, що виразилися незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухового пристрою, ОСОБА_6 порушив вимоги п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкції про порядок виготовленням, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року № 622 та «Положення про дозвільну систему», затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року.
4) Крім того, 26 лютого 2022 року, близько 16 год. 26 хв., ОСОБА_6 разом із ОСОБА_15 , прибули до господарства за адресою АДРЕСА_6 , де в подальшому між ними виник словесний конфлікт. Під час конфлікту, ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_15 , взяв у руку вибуховий пристрій, візуально схожий на гранату та кинув його у напрямку останнього, відразу ж після чого відбувся вибух, внаслідок якого потерпілому ОСОБА_15 було заподіяно вибухову поєднану проникаючу травму голови, тулуба та кінцівок у вигляді: відкритої непроникаючої черепно-лицевої травми у формі двох дірчастих переломів лобної кістки з раною в лобній ділянці справа, чисельних осколочних поранень обличчя; травми тулубу у формі двох проникаючих осколочних поранень грудної клітки зліва, з ушкодженням лівої легені, лівобічного гемотораксу (скупчення крові у плевральній порожнині, об'ємом близько 800 мл.), чисельних осколочних поранень передньої поверхні грудної клітки та передньої черевної стінки; травми кінцівок у формі травматичної ампутації обох кистей, чисельних осколочних поранень верхніх та нижніх кінцівок, від яких ОСОБА_15 помер на місці події.
5) Окрім цього, 26 лютого 2022 року, близько 13 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою крадіжки чужого майна прибули до господарства АДРЕСА_6 . Далі, впевнившись, що у житловому будинку за вказаною адресою нікого не має, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, ОСОБА_9 , шляхом пошкодження дерев'яних вхідних дверей проник у житловий будинок, а ОСОБА_6 кулаком руки розбив скло розташованої поряд із вхідними дверима до житлового будинку віконної рами, після чого через утворений отвір просунув руку до середини житлового будинку та з внутрішньої сторони підвіконня викрав фото-ловушку марки НС 300М, вартістю 3482 грн.19 коп.
Після цього, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_9 , домовились про вчинення крадіжки іншого майна з даного житлового будинку, покинули територію господарства та розпорядились викраденим на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_16 , матеріальні збитки.
6) У цей же день, близько 16 год. 20 хв. діючи з єдиним умислом, направленим на таємну крадіжку чужого майна, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення прибули до господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , де ОСОБА_7 переліз через паркан та за допомогою фізичної сили повалив дерев'яні ворота, через які таємно до господарства потрапили інші особи. Після цього, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, вибили вхідні дерев'яні двері та проникли в середину будинку, звідки умисно, таємно викрали ноутбук фірми НР модель ТХ1000 вартістю 1350 грн., квадрокоптер марки Parrot AR. Drone вартістю 2200 грн. та спортивну кофту темно-синього кольору фірми «Adidas», вартістю 270 грн., які належали ОСОБА_16 , чим спричинили потерпілому матеріальні збитки.
В апеляційній скарзі прокурор просить повторно допитати обвинувачених, дослідити протоколи проведення слідчих експериментів за участі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , характеризуючі дані щодо ОСОБА_6 та за результатами апеляційного перегляду вирок суду скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого внаслідок м'якості та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватими ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України, у тому числі усіх за ч. 3 ст. 185 КК України з урахуванням наявності кваліфікуючої ознаки - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
ОСОБА_6 призначити покарання за ч 1 ст.115 КК України у виді 10 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України,за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Аргументує тим, що при призначенні покарання ОСОБА_6 суд не в повній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, а саме, що обвинуваченим були вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини. Не врахував спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме шляхом застосування вибухового пристрою, що також могло призвести до заподіяння тілесних ушкоджень іншим особам, які були присутні на місці події.
Зауважує, що вчинений ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, направлений проти життя людини, яке згідно зі ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя. Це найтяжчий злочин проти життя людини, тому рішуча боротьба з убивствами є важливим завданням правоохоронних органів, а тому важливе значення має правильне застосування кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за вчинення таких злочинів.
Прокурор вважає, що суд не в повній мірі врахував дані про особу ОСОБА_6 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та в силу ст.89 КК України вважається не судимим. Поза увагою суду залишилась і поведінка обвинуваченого, який після вчинення кримінального правопорушення не розкаявся у вчиненому. Наявність у ОСОБА_6 батьків інвалідів не стала перешкодою для вчинення ним кримінального правопорушення. Будь-які пом'якшуючі покарання обставини, які б могли бути підставою для призначення майже мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, відсутні, ОСОБА_6 , не визнає провину та не кається, а тому з урахуванням обставин вбивства в тому числі і необхідності забезпечення превентивної мети покарання, як для винного, так і для інших осіб, заслуговує на призначення біль суворого покарання.
Крім того, прокурор звертає увагу на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки викладені у вироку висновки, містять істотні суперечності щодо застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, в мотивувальній частині вироку щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом викладене формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, визнаного судом доведеним, в тому числі в частині способу вчинення кримінального правопорушення - за попередньою змовою групою осіб.
В абзаці 8 сторінки 14 мотивувальної частини вироку суд зазначає, що у даному випадку мало місце вчинення кримінального правопорушення групою осіб без попередньої змови. Створення групи відбулось спонтанно, ситуативно, безпосередньо перед його вчиненням. Як установлено в судовому засіданні, діючи як співвиконавці, деякі учасники групи долучились до скоєння кримінального правопорушення та до інших співвиконавців пізніше.
У наступному абзаці вироку суд вже вказує, що твердження захисника ОСОБА_6 про відсутність попередніх домовленостей між обвинуваченими про скоєння крадіжок, спростовуються показаннями самих обвинувачених.
Таким чином, у вироку, судом на порушення вимог ст. 370, ч. 3 ст. 374 КПК України допущено істотні суперечності, а тому судове рішення неможна вважати законним та обґрунтованим. Прокурор вважає, що з вироку не зрозуміло чи застосовано місцевим судом до всіх обвинувачених закон України про кримінальну відповідальність - кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до показань обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ще перебуваючи на ставку в с. Бурімка вони домовились про те, що всі разом з ОСОБА_6 поїдуть в с. Шиловичі до господарства, що знаходиться на АДРЕСА_6 і здійснять крадіжку майна з будинку.
Таким чином, факт попередньої домовленості є доведеним та дії обвинувачених підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України з урахуванням наявності такої кваліфікуючої знаки, як вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_13 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила визнати всіх обвинувачених винними у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України з урахуванням такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення крадіжки групою осіб за попередньою змовою, врахувати всі обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, спосіб його вчинення, відсутність будь-якого приводу для вбивства потерпілого, особу обвинуваченого та призначити обвинуваченому покарання у виді 10 років позбавлення волі, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_10 , які не заперечували проти наявності кваліфікуючої ознаки крадіжки як вчинення групою осіб за попередньою змовою, просили не посилювати покарання, зважити на обстановку, в якій відбулося вбивство, особу обвинуваченого його сімейний стан, повне визнання провини, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_11 , які погодилися з апеляційною скаргою прокурора, вказуючи, що ними не заперечується наявність такої кваліфікуючої ознаки крадіжки як вчинення групою осіб за попередньою змовою, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_12 , які погодилися з апеляційною скаргою прокурора, вказуючи, що ними не заперечується наявність такої кваліфікуючої ознаки крадіжки як вчинення групою осіб за попередньою змовою, суд не виключав таку ознаку з обвинувачення, обвинуваченого ОСОБА_9 , який заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Частиною 3 статті 374 КПК України визначено, що мотивувальна частина вироку повинна містити, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Згідно мотивувальної частини вироку: « 26 лютого 2022 року, близько 16 год. 20 хв. діючи з єдиним умислом, направленим на таємну крадіжку чужого майна, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення прибули до господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , де ОСОБА_7 переліз через паркан та за допомогою фізичної сили повалив дерев'яні ворота, через які таємно до господарства потрапили інші особи. Після цього, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, вибили вхідні дерев'яні двері та проникли в середину будинку, звідки умисно, таємно викрали ноутбук фірми НР модель ТХ1000 вартістю 1350 грн., квадрокоптер марки Parrot AR. Drone вартістю 2200 грн. та спортивну кофту темно-синього кольору фірми «Adidas», вартістю 270 грн., які належали ОСОБА_16 , чим спричинили потерпілому матеріальні збитки».
Те, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли групою осіб за попередньою змовою, суд вказав у вироку, надаючи відповіді на аргументи та заперечення сторони захисту на 14 аркуші, як зазначає прокурор. Ці обставини підтверджуються, зокрема, показаннями обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , про що суд також вказав у вироку.
В апеляційній інстанції підтвердив цю обставину і обвинувачений ОСОБА_6 , який повністю визнав свою провину, розкаявся та шкодував, що так сталося.
З обвинувачення, визнаного судом доведеним, така кваліфікуюча ознака крадіжки як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, не виключалася. А тому, абзац мотивувальної частини у вироку, в якому суд вказує, що в даному випадку мало місце вчинення кримінального правопорушення групою осіб без попередньої змови (ст. 28 КК України). Створення групи відбулось спонтанно, ситуативно, безпосередньо перед його вчиненням. Як встановлено в судовому засіданні, діючи як співвиконавці деякі учасники групи долучились до скоєння кримінального правопорушення та до інших співвиконавців, підлягає виключенню, як такий що містить суперечності з іншими висновками суду і не змінює та не виключає кваліфікуючих ознак інкримінованого кримінального правопорушення та встановлених фактичних обставин кримінального прваопорушення.
За результати судового розгляду суд вірно прийшов до висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням до житла, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а помилкові висновки суду виключенню.
Призначаючи покарання, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
У будь-якому разі призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, наслідкам, що наступили в результаті злочинних дій, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його посткримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Виходячи зі змісту вимог ст. 65 КК України та загальних засад призначення покарання, суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання наближене до мінімальних меж санкції ч. 1 ст. 115 КК України, що відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особі винного та меті покарання, яке повинне сприяти виправленню та запобіганню вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжували покарання, встановлено не було, про що зазначено прокурором в обвинувальному акті.
Посилання прокурора на те, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя, що убивство є найтяжчим злочином проти життя людини, тому рішуча боротьба з убивствами є важливим завданням правоохоронних органів, а тому важливе значення має правильне застосування кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за вчинення таких злочинів, не є безумовною підставою для збільшення строку покарання до 10 років позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_6 дійсно має погашену судимість за кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України, яка не збільшує його суспільної небезпечності як особистості. Він був військовослужбовцем, позитивно характеризується, має батьків інвалідів, які перебували на його утриманні та піклуванні, що вбивство відбулося у перші дні війни через необґрунтовані підозри потерпілого у співпраці з окупантами.
На території, де проживав обвинувачений, дійсно проходили військові формування ворога, що ставило під загрозу життя обвинуваченого як військовослужбовця та членів його родини.
Обвинувачений ОСОБА_6 засуджує свою поведінку та шкодує, що так вчинив не виважено, на емоціях, і не може нічого повернути.
З огляду на обставини вбивства, позитивні данні про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вважається не судимим, не має шкідливих соціальних звичок, позитивно характеризується, засуджує свою поведінку та шкодує з приводу вчиненого, призначене йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідає загальним засадам призначення покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, підстав визнати його надмірно м'яким, як про це зазначено в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не знаходить.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 532 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_14 задовольнити частково.
Вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 змінити.
З мотивувальної частини вироку, виключити як помилково вказаний, абзац «Разом з тим в даному випадку, мало місце вчинення кримінального правопорушення групою осіб без попередньої змови (ст.28 КК України). Створення групи відбулось спонтанно, ситуативно, безпосередньо перед його вчиненням. Як встановлено в судовому засіданні, діючи як співвиконавці, деякі учасники групи долучилися до скоєння кримінального правопорушення та до інших співвиконавців пізніше.»
Вважати правильною кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням до житла.
У решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а для засудженого, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення копії ухвали.
СУДДІ:
ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19