Справа № 131/1700/16-ц
Провадження № 22-ц/801/2040/2023
Категорія: 31
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.
Доповідач:Сопрун В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 рокуСправа № 131/1700/16-цм. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Берегового О.Ю., Матківської М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу №131/1700/16-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу Нікітчук Наталії Анатоліївни про визнання договорів дарування недійсними,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2023 року про зупинення провадження, яка постановлена суддею Олексієнком О.Ю. вІллінецькомурайонному суді Вінницької області,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в суд з цим позовом.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2023 року зупинено провадження у цій цивільній справі. Зобов'язано представника ОСОБА_3 - адвоката Токарчука М.Ф. у разі видужання останньої або визнання її недієздатною та встановлення їй опікуна повідомити суд в найкоротший строк.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3 хворіє на важку іншу судину деменцію (F01.8), що являється тяжкою хворобою, а повноваження представника ОСОБА_3 - адвоката Токарчука М.Ф. обмежені договором про надання правової допомоги, а саме він має право представляти інтереси відповідача лише при безпосередній участі останньої в судовому засіданні.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною, постановлену з порушенням норм процесуального права, грубо порушено право на справедливий суд. Просила ухвалу судупро зупинення провадження скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не досліджено чи дана хвороба відповідача виключає можливість її явки до суду протягом тривалого часу. При цьому, звертає увагу, що справа перебуває в провадженні суд з вересня 2016 року, що є порушенням справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Враховуючи особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, справа розглядається в апеляційній інстанції без повідомлення її учасників, оскільки відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали про зупинення провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, як доступ до суду. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення ЕСПЛ 2002-ІІ у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25).
Представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Токарчуком М.Ф. до суду першої інстанції подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тяжкою хворобою ОСОБА_3 , що позбавляє її можливості представляти свої інтереси в судовому засіданні, оскільки, його повноваження обмежені договором про надання правової допомоги, а саме він має право представляти інтереси відповідача лише при безпосередній участі останньої в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Консультативного висновку КНП «ВЩКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» від 30 січня 2023 року ОСОБА_3 хворіє на важку іншу судину деменцію (F01.8), що являється тяжкою хворобою. При цьому, повноваження представника ОСОБА_3 - адвоката Токарчука М.Ф. обмежені договором про надання правової допомоги, а саме він має право представляти інтереси відповідача лише при безпосередній участі останньої в судовому засіданні.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Положеннями статті 251 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав за яких суд зобов'язаний зупинити провадження по справі.
В той же час, стаття 252 ЦПК України регламентує право суду на зупинення провадження у справі. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи може зупинити провадження у справі у випадках захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу. Однак за приписами частини 3 цієї статті, суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК України, що у новій редакції кодексу відповідає статті 251 ЦПК України, а за наявності підстав, визначених статтею 202 ЦПК України, що у новій редакції кодексу відповідає статті 252 ЦПК України, має право як на зупинення провадження у справі, так і на відмову в задоволенні такої заяви.
Застосовуючи пункти 2, 3, 5 частини першої статті 202 ЦПК України, що у новій редакції кодексу відповідає пунктам 2, 3, 5 частини першої статті 252 ЦПК України про зупинення провадження у зв'язку із захворюванням сторони, перебуванням її у службовому відряджені чи призначенням судом експертизи, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту статті 157 ЦПК України, що відповідає вимогам статті 210 ЦПК України в новій редакції, провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що зазначена відсутність сторони або проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Отже, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 13 вересня 2016 року (т.1 а.с.12). Тобто дана справа розглядається судом першої інстанції вже сім років.
Крім того, з наданого суду Консультативного висновку КНП «ВЩКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» від 30 січня 2023 року не вбачається, що ОСОБА_3 не має можливості з'явитись та брати безпосередню участю в судових засіданнях. При цьому її безпосередня участь в судових засіданнях, впливає на обсяг наданих адвокату Токарчуку М.В. прав та обов'язків передбачених договором про надання правової допомоги від 29 березня 2018 року.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, що у даній справі є правом, а не обов'язком суду, суд першої інстанції на значене уваги не звернув і прийшов до помилкових висновків, які суперечать нормам процесуального права і роз'ясненням Верховного Суду України.
При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування розгляду справи.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки, викладені в ухвалі суду від 11 квітня 2023 року та є підставою для її скасування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому провадженню у справі, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2023 року про зупинення провадження скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2023 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Береговий О.Ю.
Матківська М.В.