Справа № 747/554/23
Провадження№ 3/747/347/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2023 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого електромонтером НГВУ «Чернігівнафтогаз», раніше до адміністративної відповідальності притягувався 31.07.2023 року за ч.1 ст 130 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
28 серпня 2023 року в 16 год 59 хв в смт Талалаївка на вул Перемоги водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем LAND ROVER FREELANDER, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер» або ж проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП як вчинене повторно протягом року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав, у скоєному щиро розкаюється, запевнив суд, що більше подібне не повториться, просив суд розстрочити йому сплату штрафу, він отримує невелику заробітну плату, а сума штрафу за даною статтею є значною і він не має можливості сплатити одним платежем.
Суд, заслухав пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до положень ч.2 ст.130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є повторне протягом року вчинення одного з порушень, зокрема - відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння,
За встановлених фактичних обставин справи судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.5 ПДР України і в його діях вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Його вина в порушенні Правил дорожнього руху повністю доведена та підтверджується дослідженими матеріалами справи. Факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 28.08.2023 року серії ДПР18 № 473575, копією постанови Талалаївського районного суду від 31.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зв ч.1 ст 130 КУпАП, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, даними ним під час розгляду справи. Диск із відеозаписом адміністративного правопорушення в судовому засіданні не оглядався за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Тобто в ході розгляду справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України і скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 2 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням наведеного, особи порушника, суд вважає, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього можливо накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті у вигляді штрафу. Що стосується позбавлення прав керування транспортними засобами, то постановою від 31.07.2023 року ОСОБА_1 вже позбавлений прав керування, тобто на час розгляду справи є таким, що не має прав керування транспортними засобами. Тому вирішуючи питання щодо накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування, суд виходить з наступного. У відповідності до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати адміністратвине сятгення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа взагалі не отримувала такого права. Таким чином відсутні законодавчі підстави застосовувати до ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування.
Крім того, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати призначеної суми штрафу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Нормами частини 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Частиною 1 статті 33 Законом України «Про виконавче провадження» передбачене право особи за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Разом із тим питання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу врегульовано частиною другою статті 301 КУпАП, відповідно до якої відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Згідно статті 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було встановлено, що він працює та отримує невелику заробітну плату, що вказує на його неналежне фінансове становище. Сума штрафу, яка накладена на нього, є значною, і у нього немає можливості сплатити її одним платежем. Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 необхідно задовольнити та розстрочити виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, на строк десять місяців у зв'язку з неналежним матеріальним становищем ОСОБА_1 .
Крім того, у відповідності до положень ч.5 ст. 283 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 536, 80 грн.
Керуючись ст. 268, 283, 284, 301, 304, 307, ст. 130 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Розстрочити виконання постанови в частині накладення штрафу на строк десять місяців, а саме - до 18 серпня 2024 року, зі сплатою кожного місяця по 3400 (три тисячі чотириста) грн. із наданням суду до 18 числа кожного місяця квитанції про сплату відповідної частини штрафу. Перший платіж штрафу сплатити в термін 15 днів. Зупинити перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу до закінчення строку розстрочки, а саме до 18 серпня 2024 року.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: Л.В.Тіщенко