ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
18.10.2023м. ДніпроСправа № 904/5452/23
За заявою Фізичної особи-підприємця Копельчук Тетяни Федорівни про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Копельчук Тетяни Федорівни
до Фізичної особи-підприємця Кабак Ольги Вадимівни
про стягнення коштів
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ
Позивачка просить стигнути з Відповідачки 2 874 926,00 грн. боргу за Договорами-заявками на перевезення вантажу у міжнародному сполучені.
Позовна заява мотивована тим, що у період липень-вересень 2023 року сторонами укладено низку Договорів-заявок на перевезення вантажу в міжнародному сполучені. На виконання зазначених Договорів-заявок за дорученням Відповідачки Позивачка надала послуги з організації міжнародних перевезень вантажів. Відповідачка надані послуги не оплатила, при цьому, остання визнала наявність боргу, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків, а також складанням боргової розписки на суму 2 874 926,00 грн.
Разом з позовом Позивачка подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на усе майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми позовних вимог, що становить 2 874 926,00 грн. у т.ч. на грошові кошти ФОП Кабак О.В., які знаходяться на її банківських рахунках, у т.ч. відкриті в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивачка зазначила, що з доданого до позову Акту звірки взаємних розрахунків сторін за період з 01.01.2023 - 07.09.2023, а також з розписки від 06.09.2023 вбачається, що Відповідачка визнає і підтверджує борг, однак не оплачує надані послуги. Позивачка вважає, що Відповідачка не має наміру виконувати зобов'язання перед Позивачкою й до винесення рішення суду беззаперечно може у будь-який момент розпорядитися своїм майном, у т.ч. коштами на банківських рахунках, щоб ухилитися від погашення боргу, що, в свою чергу, значно ускладнить виконання рішення суду.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема:
- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтями 13, 74, 80 ГПК України передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч.1, 6, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Про обов'язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 у справі №904/4511/19. Верховний Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібна правова позиція висловлена і у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову фактично мотивована тим, що з доданого до позову Акту звірки взаємних розрахунків сторін за період з 01.01.2023 - 07.09.2023, а також з розписки від 06.09.2023 вбачається, що Відповідачка визнає і підтверджує борг, однак не оплачує надані послуги. Позивачка зазначає, що є підстави вважати, що Відповідачка не має намір виконувати зобов'язання перед Позивачкою й до винесення рішення суду беззаперечно може у будь-який момент розпорядитися своїм майном, в т.ч. коштами на банківських рахунках, щоб ухилитися від погашення заборгованості, що в свою чергу, значно ускладнить виконання рішення суду.
На думку суду, всупереч зазначених вище положень закону, Позивачка при поданні заяви не надала суду належних доказів існування обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову. Заявником належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на Заявницю.
Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 79, 129, 136 - 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Копельчук Тетяни Федорівни про забезпечення позову.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на Заявницю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 18.10.2023 та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 256 ГПК України до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя С.Г. Юзіков