Справа № 438/1446/23
Провадження № 3/438/654/2023
ПОСТАНОВА
іменем України
17 жовтня 2023 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лупака І.В.
ВСТАНОВИВ:
до суду з ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №548420 від 03 вересня 2023 року вбачається, що 03 вересня 20__ року о 20 год 59 хв у м.Бориславі по вул.С.Бандери по вул.С.Бандери,154 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мови, поведінка , що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що дійсно 03 вересня 2023 року близько 21 години у м.Бориславі по вул. Бандери, керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , однак був тверезий, алкоголь не вживав. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, дійсно відмовився, оскільки працівниками поліції не було забезпечено наявність опечатаного мунштука, наполягав на проходженні відповідного освідування у медичному закладі. Добровільно з працівниками поліції прибув до медичного закладу, зокрема до Дрогобицької центральної лікарні. Проте, там медичний працівник з іншого кабінету принесла йому алкотестер з уже під'єднаним мунштуком, куди якому сказали дути. Медичним працівником були проведені відповідні тести. ОСОБА_1 наполягав на проведенні відносно нього лабораторних досліджень, у проведенні яких медичним працівником було відмовлено, жодних медичних досліджень не проводили, аналізів не брали, свідки не залучались.
Захисник Лупак І.В. просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи, що провина ОСОБА_1 не доведена в установленому законом порядку. Зазначав, що була порушена процедура освідування ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Суддя дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
За змістом ст.252 та ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад правопорушення включає в себе ознаки, які об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об'єкт адміністративного правопорушення, - об'єктивну сторону правопорушення; - суб'єкт адміністративного правопорушення; - суб'єктивну сторону правопорушення, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частино 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.
При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.
Відповідно до статей 245,280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Матеріали справи містять висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, від 03 березня 2023 року, згідно якого ОСОБА_1 , дата і точна година огляду 03.09.2023 р. 21 год 50 хв категорично відмовся пройти обстеження за допомогою апарату Алкофор 307.
Із наданого суду захисником Лупаком І.В. акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №168 від 03.09.2023 року №399 від 21 год 50 хв. убачається, що ОСОБА_1 зовні впорядкований, без видимих пошкоджень, орієнтований всебічно, поведінка адекватна, напружена, мовна здатність не порушена, повідомив про останнє вживання алкоголю напередодні 50 мл бренді. Лабораторні тести не проводились, біологічне середовище не відбиралось, заключний діагноз поставлений не був. Дані про його ознайомлення з актом та наявність згоди з результатами огляду за допомогою алкотестера відсутні.
Відтак жодним чином неспростовними залишись пояснення ОСОБА_1 про те, що для продування йому принесли алкотестер з уже приєднаним мунштуком, жодні лабораторні аналізи у нього не відбирались та дослідження не проводились.
Також звертаю увагу на те, що під час експлуатації приладу Драгер відсутні відомості про дотримання процедури його використання, зокрема під'єднання нового мунштука, здійснення попереднього забору навколишнього середовища, режим відбору повітря (автоматичний, ручний), наявність біля алкотестеру мобільних пристроїв, інших передаючих станцій. Суду не представлено відеозапису процедури та результату освідування алкотестером Драгер та його паперової роздруківки.
Слід відзначити, що аналізатор має два режими відбору повітря автоматичний та ручний. Зокрема, аналізатор дозволяє виконати відбір повітря й в пасивному режимі. Відтак незрозумілим суду є який саме режим роботи алкотестера вибрав медичний працівник та чи не впливали на результати алкотестеру інші фактори. Ці сумніви тлумачаться на користь особи, що притягається до відповідальності.
Процедура освідування ОСОБА_1 на стан сп'яніння, з огляду на викладені вище обставини викликала очевидні сумніви у її достовірності та допустимості, з огляду також на відсутність в останнього зовнішніх ознак сп'яніння в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №168 від 03.09.2023 року №399.
Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп'яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров'я, що зобов'язує співробітників поліції, а також медичних працівників таких закладів дотримуватись вказаного порядку, адже за ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Пунктом 10 Порядку визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Водночас, процедура виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чітко регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Згідно з вимогами п.15 розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
У свою чергу, відповідно до п.16 розділу ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
При цьому, п.22 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, наведені приписи нормативно-правових актів визначають чіткі правила та алгоритм дій медиків при здійсненні ними огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння та встановлення результатів такого огляду, а також юридичні наслідки недотримання таких правил.
Як вбачається, із вищезгаданого висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 03 березня 2023 року, згідно якого ОСОБА_1 , дата і точна година огляду 03.09.2023 р. 21 50 категорично відмовся пройти обстеження за допомогою апарату Алкофор 307, безпосередньо у медичному закладі не встановлено у гр. ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, відповідно до п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Пунктами 1-7 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п.1); огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання (п.2); поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п.3); огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п.4); перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п.5); огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (п.6); установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п.7).
Згідно з абз.2 п.5, п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зазначені вимоги нормативно-правових актів поліцейськими, тобто у випадку відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, дотримані не були.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може бути предметом судового розгляду та не може бути використаний судом для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, відповідно наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), тож суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що вони не містять достатніх належних, допустимих та достовірних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та правомірності проведення процедури проведення огляду на стан сп'яніння, тому його винуватість за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок має суб'єктивний характер та не відповідає вимогам щодо його допустимості та достатності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що в силу п.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на викладене та керуючись ст. 130, ст. 247, ст. ст.283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області.
Суддя: А.Т. Слиш