смт Новомиколаївка
Іменем України
17 жовтня 2023 року ЄУ № 322/1638/23 (Провадження № 1-кс/322/200/23)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 (далі по тексту слідчий), погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2023 за №12023082300000165, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України про арешт майна,
встановив:
слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням у якому вказує, що 11.10.2023 приблизно о 20 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , перебуває на посаді гранатометника, керуючи автомобілем «ВАЗ-2104» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Шевченка в с. Заливне, в напрямку від с. Терсянка в бік с. Воздвижівка Запорізького району Запорізької області, не впорався з керуванням, змінив напрямок руху вправо по ходу свого руху, виїхавши при цьому за межі проїзної частини, де допустив перекидання автомобіля в результаті чого, водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці події.
За даним фактом 12 жовтня 2023 року, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
11.10.2023 в ході проведення огляду з місця дорожньо-транспортної пригоди на вулиці Шевченка в районі перехрестя з вул. Б. Хмельницького в с. Заливне Запорізького району Запорізької області, було вилучено автомобіль «ВАЗ-210430» держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із заводським ідентифікаційним номером (номером кузову) НОМЕР_3 , з наявними пошкодженнями, який після вилучення зберігається на території ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Запорізька, буд. 81.
Даний автомобіль, відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, набув статус тимчасово вилученого майна, та визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , автомобіль «ВАЗ-210430» держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із заводським ідентифікаційним номером (номером кузову) НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вказане, з метою збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та проведення необхідних експертиз, слідчий просив накласти арешт на автомобіль «ВАЗ-210430» держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із заводським ідентифікаційним номером (номером кузову) НОМЕР_3 , із забороною користування і розпорядження цим майном.
Прокурор, слідчий в судове засідання не з'явилися. Про час і місце його проведення повідомлялися належним чином. Слідчий надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Неявка останніх в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Клопотання слідчого погоджене процесуальним прокурором і відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речові докази).
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 12.10.2023 за №12023082300000165, з правовою кваліфікацією ч.2 ст.286 КК України.
Вказаний автомобіль, відповідає зазначеним у статті 98 КПК критеріям, адже виступає знаряддям кримінального правопорушення і може містити на собі сліди правопорушення.
Обставини кримінального провадження та специфічність майна, щодо якого йдеться у клопотанні, яке належить до рухомого майна, що вже само по собі при користуванні цим майном, вказує на негативні наслідки, передбачені ч.11 ст.170 КК України, через можливість в будь-який спосіб їм розпорядитися, що негативно відобразиться на ході слідства по даному кримінальному провадженню.
На теперішньому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Існує висока вірогідність того, що в разі не накладення арешту із заборонами розпорядження на майно, може бути пошкоджено, зіпсовано саме майно та знищені чи втрачені сліди кримінального правопорушення, які збереглися на них.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого, задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ««ВАЗ-210430» держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із заводським ідентифікаційним номером (номером кузову) НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який 11.10.2023 був вилучений під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, із забороною користування та розпорядження цим майном.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано в порядку ст.174 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1